Кучумов Анатолій Михайлович — Вікіпедія

Кучумов Анатолій Михайлович
фото, 1922 р.(?)
Народився 1912(1912)
Q4255412?, Мологський повіт, Ярославська губернія, Російська імперія
Помер 1993(1993)
Пушкін, Санкт-Петербург, Росія
Поховання Q21643706?
Громадянство СРСР СРСР → Росія Росія
Національність росіянин
Місце проживання Павловськ
Діяльність музейний працівник
Знання мов російська[1]
Титул Почесний громадянин міста Павловськ, Ленінградська область
Нагороди
медаль «За трудову відзнаку»
Ленінська премія Заслужений працівник культури РРФСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кучумов.

Кучумов Анатолій Михайлович (рос. Кучумов Анатолий Михайлович 1912 - 1993) — російський музейник, знавець історії інтер'єру 19 ст. Фахової освіти не мав. Засл. працівник культури РРФСР (1975).

Життєпис[ред. | ред. код]

Два роки ( 1930-1932 )навчався в Фабрично-заводському училищі (ФЗУ) Охтинського хімічного заводу. Фахової освіти музейного працівника не мав. Але відвідував курси при музеї Ермітаж. Спеціалізувався на історії інтер'єру 19 ст. З 1932 року робив інвентаризацію музейного майна Павловського палацу-музею. Мав посаду радянського завідувача Олександрівського палацу в Царському Селі, майно якого продавали за кордон...

Увійшов у радянську комісію по висадженню в повітря і руйнації Катерининського собору в Царському Селі.

1941 року був персонально відповідальним за евакуацію музейних речей з палаців в Павловську та в Царському Селі. Музейні речі палацово-паркового ансамблю Павловська евакуював в місто Горький (нині Нижній Новгород), а згодом в місто Новосибірськ.

Саме він вирішив не вивозити в глиб країни всесвітньо відому Бурштинову кімнату. Вона була заклеєна і прикрита мішками з піском. Після захоплення Царського Села фашистськими загарбниками Бурштинова кімната була знайдена та демонтована за тридцять шість (36) годин, упакована і вивезена в Кенігсберг.

Із евакуації повернувся в місто Ленінград 1944 року. Відвідав Кенігсберг, де прознав про спалення і руйнації німецького замку і міста Кенігсберг радянськими військовими. За припущеннями, Бурштинову кімнату не встигли евакуювати з міста і вона загинула в полум'ї. Саме Кучумов привіз із Кенігсберга версію про спалення замку німецькими фашистами, що перекладало провину на бік фашистів. Версія була вигідною як для керівництва СРСР, так і для Кучумова А.М. Адже той знав, як в комуністичній Росії карали музейних працівників ще в довоєнний період.

Брав участь в створенні Центрального сховища музейного фонду. Отримав посаду його першого директора і став радянським функціонером. Входив до складу радянської комісії по віднайденню і поверненню в СРСР музейних речей, викрадених німецько-фашистськими загарбниками в роки війни 1941-1945 рр. З 1956 року - гол. зберігач Павловського палацу-музею, один із авторів проекту відновлення його поруйнованих історичних інтер'єрів.

1975 року отримав звання Заслужений працівник культури РРСФР. Помер в місті Павловськ.

  • Павловськ. Площа перед палацом (дальній план)
    Павловськ. Площа перед палацом (дальній план)
  • Павловськ. Павільйон «Трельяж», поштівка 1900 року.
    Павловськ. Павільйон «Трельяж», поштівка 1900 року.
  • Поруйнований палац в Павловську, фото 1944 року
    Поруйнований палац в Павловську, фото 1944 року
  • Поруйнована галерея і дворовий флігель, фото 1944 р.
    Поруйнована галерея і дворовий флігель, фото 1944 р.

Друковані книги російською[ред. | ред. код]

  • «Павловск. Дворец и парк» (1976),
  • «Убранство русского жилого интерьера XIX века» (1977),
  • «Русское декоративно-прикладное искусство кон. XVIII - XIX вв.» ( 1981 ) За це видання отримав Ленинську премію ( 1986 ).


Джерела і посилання[ред. | ред. код]

  • [1] офіційна радянська біографія А.М.Кучумова

Див. також[ред. | ред. код]

  1. ↑ Czech National Authority Database
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кучумов_Анатолій_Михайлович&oldid=39784675