Кімерія — Вікіпедія

Кімерія, Кімерійська земля — країна, яку давньогрецький історик Геродот згадує в описі Скіфії як давню назву (до приходу скіфів у Північне Надчорномор'я) однієї з її складових земель.

Є кілька гіпотез щодо локалізації цієї землі у Північному Надчорномор'ї, на Кавказі, в Малій Азії. Археологічні дослідження у степовій частині Південної України виявили тут численні пам'ятки генетично пов'язаних між собою сабатинівської культури (15–13 сторіччя до н. е.), білозерської культури (12–10 сторіччя до н. е.) та поховань пізніх кімерійців (9–7 сторіччя до н. е.). На думку українських археологів, результати цих досліджень засвідчують, що територія Кімерії поступово розширювалася, а її ядром була степова частина України від пониззя Дунаю до Надазов'я, включаючи Крим.

Джерела[ред. | ред. код]

• Черняков І. Т. КІМЕРІЯ, Кімерійська земля (країна) Електронний ресурс // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл. [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія історії України (Том 4: Ка-Ком) в електронній бібілотеці [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

• Тереножкин А. И. Киммерийцы. К., 1976
• Доватур А. И.и др. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. М., 1982
• Черняков И. Т. Северо-Западное Причерноморье во второй половине II тысячелетия до н. э. К., 1985
• Черняков И. Т. Стародавні народи на терені України. Кімерійці: міфи, історія, археологія. «Історія України» (Київ), 1997, № 23 (39); № 24 (40)