French
DeutschКінематограф Японії — Вікіпедія
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (січень 2020) |
| Кінематограф Японії | |
|---|---|
 | |
| Кількість екранів | 3 437 (2015)[1] |
| • на одну особу | 2,9 на 100 000 (2011)[2] |
| Головні дистриб'ютори | Toho Co., Ltd. 32.,6% Walt Disney Studios Japan 10,7% Toei Company, Ltd. 8,9%[3] |
| Число походів у кіно (2015)[1] | |
| 166 630 000 | |
| Касові збори (2015)[1] | |
| Всього | ¥217 119 млн ($1,8 млрд)[4][1] |
| Національні фільми | ¥120,367 млн (55,4%)[1] |
У часи німого кіно показ фільмів у кінотеатрах супроводжувався «бексі» — живим виконавцем. І на відміну від європейських музикантів, він коментував усе, що відбувалося на екрані. У перших фільмах японської кіноіндустрії, використовувалися театральні декорації, як і у традиційному японському театрі «Кабукі», усі жіночі ролі виконували чоловіки.
Першим японським кінорежисером був Макіно Седзо. Поступово цей режисер почав усувати з кіно елементи театральності. Послідовниками такого підходу стали: Г. Котані, К. Усіхара, Я. Сімадзу, Д. Іто, Х. Госе, Я. Одзу.
В 30-ті роки починають знімати фільми зі звуком. Але справжньою «Золотою добою» японського кіно стають 50-ті.
Після другої світової війни в Японії знято велику кількість документальних фільмів. Найбільше значення серед них мав фільм «Морські бої в районі Гавайських островів і Малайського архіпелагу» режисера Кадзиро Ямамото.
Світову славу японська кіноіндустрія отримала завдяки творчості режисера Акіри Курасави майстра самурайських стрічок. Його фільм «Расемон» отримав Золотого лева на Венеційському кінофестивалі.
Також значно популярними є своєрідні японські жахи[en].
70-ті роки в японському кіно можна назвати періодом співпраці японських режисерів з іншими країнами. В 80-ті та 90-ті роки японське кіно переживало серйозну кризу. Кінематограф відступав під натиском телебачення та відео. Крім того японське кіно з екранів кінотеатрів витісняла велика кількість американських фільмів. Всі ці причини зумовили виникнення малобюджетного авторського кіно. Починаючи з 80-х років щорічно проводиться Токійський міжнародний фестиваль «Юфуін».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Statistics of Film Industry in Japan. Motion Picture Producers Association of Japan. Архів оригіналу за 22 лютого 2006. Процитовано 12 вересня 2016.
- ↑ Table 8: Cinema Infrastructure - Capacity. UNESCO Institute for Statistics. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
- ↑ Table 6: Share of Top 3 distributors (Excel). UNESCO Institute for Statistics. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 5 листопада 2013.
- ↑ Frater, Patrick (13 квітня 2016). Asia Expands Domination of Global Box Office. Variety. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кіно_Шафа [Архівовано 15 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Японське кіно. Історія
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |