Кіцманський район — Вікіпедія

Кіцманський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Чернівецька область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7322500000
Утворений: 1940 р.
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: 68 362 (на 1.1.2019)
Площа: 607 км²
Густота: 113.9 осіб/км²
Тел. код: +380-3736
Поштові індекси: 59300—59358
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Кіцмань
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 26
Міста: 1
Смт: 2
Села: 43
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Лумей Петро Васильович
Голова РДА: Добровольський Олексій Денисович[1]
Вебсторінка: Кіцманська РДА
Кіцманська райрада
Адреса: 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83
Мапа
Мапа

Кіцманський район у Вікісховищі

Кі́цманський райо́н — колишній[2] район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 68362 осіб (2019).

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у північно-західній частині лісостепової зони області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.

Івано-Франківська область
(Городенківський район)
Заставнівський район Заставнівський район
Івано-Франківська область
(Снятинський район)
Заставнівський район
Вижницький район Сторожинецький район Чернівці

Історія[ред. | ред. код]

Київська Русь[ред. | ред. код]

Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству.

Молдавське князівство та Османська імперія[ред. | ред. код]

З середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії.

Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували.

Австрія[ред. | ред. код]

У 17741918 роках Буковина була під владою Габсбурзької монархії. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви.

1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.

Румунія[ред. | ред. код]

У 1918—1940 роках Буковина перебувала у складі Румунського королівства. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.

Радянський період[ред. | ред. код]

28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.

3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області.

1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах нацистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.

28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані Кіцманській районній раді[3].

Природно-заповідний фонд Кіцманського району[ред. | ред. код]

Регіональні ландшафтні парки[ред. | ред. код]

Чернівецький (частина).

Ботанічні заказники[ред. | ред. код]

Мальовнича діброва.

Іхтіологічні заказники[ред. | ред. код]

Глиницький, Неполоківецький.

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Совицький рів, Совицькі болота (частина, загальнодержавного значення), Цецино (частина, загальнодержавного значення).

Орнітологічні заказники[ред. | ред. код]

Кліводинський, Чорторийський.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Вікові дуби, Два велетні, Дубово-букова ділянка, Ревнянський дуб, Реліктові дуби.

Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Брусницька мінеральна-3, Брусницька мінеральна-31, Брусницька мінеральна-31д, Брусницька мінеральна-33д, Брусницька мінеральна-508, Брусницька мінеральна-509, Брусницька мінеральна-514, Брусницька мінеральна-515, Брусницька мінеральна-516, Оршовецька мінеральна, Цілюще джерело.

Карстово-спелеологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Совицькі понори.

Комплексні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Борівецька (загальнодержавного значення).

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Буковий праліс, Ринва.

Дендрологічні парки[ред. | ред. код]

Киселівський («Гайдейка»), Нижньостанівецький.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]

Брусницький, Лужанський, Оршовецький, Чорторийський.

Економіка[ред. | ред. код]

Сьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво.

У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств.

На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E85.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 33 848 6883 5249 10 288 7385 3885 158
Жінки 39 035 6596 5230 10 240 9037 7359 573


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 71805 98,52 %
росіяни 674 0,92 %
румуни 116 0,16 %
молдовани 88 0,12 %
білоруси 55 0,08 %
інші 146 0,20 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 72030 98,83 %
російська 654 0,90 %
молдовська 56 0,08 %
румунська 55 0,08 %
білоруська 26 0,04 %
інші 69 0,09 %

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[6]

Медицина[ред. | ред. код]

У районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи.

Освіта[ред. | ред. код]

На Кіцманщині є 19 середніх[7], 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки.

Культура[ред. | ред. код]

До послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський».

Виходить газета «Вільне життя».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 95/2020-рп «Про призначення О. Добровольського головою Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області»
  2. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020. 
  3. Населені пункти Чернівецької області. Райони [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. 
  5. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 8 липня 2018. 
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2016. 
  7. Велику роль в розвитку освіти Буковини відіграла Кіцманська школа [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.]. Тут запропонований конспект книги «Кіцманська школа. 100 літній ювілей. 1888 рік [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.]»

Посилання[ред. | ред. код]