French
DeutschЛаврова Тетяна Євгенівна — Вікіпедія
| Лаврова Тетяна Євгенівна | |
|---|---|
| Лаврова Татьяна Евгеньевна | |
| Дата народження | 7 червня 1938 |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Дата смерті | 16 травня 2007 (68 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Громадянство |  Росія |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ |
| Професія | актриса |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0492262 |
Лаврова Тетяна Євгенівна (справжнє прізвище — Андріканіс) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1974). Народна артистка РРФСР (1988).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчила Школу-студію МХАТу (1959).
Виступала на сцені театру «Современник» (1961–1978). З 1978 року — актриса МХАТ (з 1987 — МХАТ ім. М. Горького).
У кінематографі дебютувала роллю Варі Лебедєвої в картині «Пісня про Кольцова» 1959 року.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Тетяна Лаврова у фільмі «Острів Вовчий» (1969)) |
Всесоюзну славу Тетяні Лаврової принесла головна роль у фільмі Михайла Ромма «Дев'ять днів одного року» (1961). (У 1962 році картина була удостоєна ряду Призів і Почесних дипломів на міжнародних кінофестивалях, а також в 1966 році отримала Державну премію РРФСР імені братів Васильєвих.)
Зіграла близько п'ятдесяти ролей у кіно, фільмах-спектаклях і телефільмах (зокрема, «Будується міст» (1965, Соня Сапожкова), «Час, вперед!» (1965, Клава), «Таємнича стіна» (1967, Олена), «Все королівське військо» (1971, Седі Берк), «Виліт затримується» (1974, Шеметова Ольга Василівна), «Втеча містера Мак-Кінлі» (1975, місис Перкінс), «Дні хірурга Мишкина», «Середина життя» (1976, Алла Раскатова), «Денний поїзд» (1976, Ліда Горюнова), «Голос» (1982), «Довга дорога до себе» (1983, Таня, режисер Н. Трощенко), «Трагедія в стилі рок» (1988), «Вишневий сад» (1993, Раневська), «Перетворення» (2003, за мотивами однойменної новели Ф. Кафки; мати) та інші).
Знялася в українських кінокартинах «Острів Вовчий» (1969, Тетяна), «Останній аргумент королів» (1983), «До розслідування приступити» (1986–1987, телефільм, «Версія» — 2 серії; «Наклеп» — 2 серії, Анісімова).
Померла 16 травня 2007 року в Москві. Похована на Троєкуровському кладовищі в Москві.
Батько: Андріканіс Євген Миколайович (1909—1993) — радянський оператор, режисер, сценарист і актор. Народний артист РРФСР (1982). Лауреат Ленінської премії (1978).
Фестивалі та премії[ред. | ред. код]
- 2002 — КФ «Сузір'я»: Приз за найкращу жіночу роль другого плану («Кіно про кіно» 2002)
- 2002 — Кінопремія «Ніка»: Приз за найкращу жіночу роль другого плану («Кіно про кіно» 2002)
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
- 1947 — Маріте
Посилання[ред. | ред. код]
- Фільмографія (kino-teatr.ru) [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Енциклопедія вітчизняного кіно (russiancinema.ru)[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- Актёры советского кино. Выпуск 15-й. Ленинград, 1979;
- Кино: Энциклопедический словарь. Москва, 1987. — С. 225;
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. Москва, 1998. — С. 404.
|
