Лавров Юрій Павлович — Вікіпедія

Юрій Павлович Лавров
Народився29 квітня 1932(1932-04-29)
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер29 серпня 2000(2000-08-29) (68 років)
Київ, Україна
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьісторик
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1956)
Галузьісторія
ЗакладІнститут історії України НАН України
Науковий ступінькандидат історичних наук
Науковий керівникЛось Федір Євдокимович
БатькоЛавров Павло Арсентійович

Юрій Павлович Лавров (29 квітня 1932, Київ — 29 серпня 2000, Київ) — український історик, дослідник соціально-економічної історії України кінця ХІХ — початку XX століття, українського національного руху.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 квітня 1932 року у місті Києві. Син історика П. А. Лаврова. 1956 року закінчив історичний факультет Київського державного університету. У 19561958 роках викладав історію у середній школі в Київській області. У 19581961 роках — старший лаборант, у 19611969 роках — молодший науковий співробітник відділу історії капіталізму Інституту історії АН УРСР. У 19691971 роках — вчений секретар Відділення економіки, історії, філософії і права АН УРСР. У 19712000 роках — старший науковий співробітник відділу історії України кінця ХІХ — початку XX століття Інституту історії України НАН України. У 1967 році, під керівництвом доктора історичних наук Ф. Є. Лося, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Робітники металургійної промисловості України і їх революційна боротьба в 1885–1904 рр.»

Помер в Києві 29 серпня 2000 року.

Праці

[ред. | ред. код]

Автор понад 60 наукових праць. Серед них:

  • Организации рабочих и съезды горнопромышленников Юга России // Рабочий класс Украины в общероссийском революционно-освободительном движении. — Київ, 1988;
  • Загальний страйк на Півдні Росії і гірничопромислова буржуазія // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — Випуск 13. — Київ, 1987;
  • Ставлення гірничопромислової буржуазії Півдня Росії до робітничих законів царського уряду 1886 та 1892 років // УІЖ. — 1984. — № 8;
  • Антинародна діяльність з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії в період революції // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — Випуск 9. — Київ, 1983;
  • 80-річчя Київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» // УІЖ. — 1977. — № 3;
  • Розміщення металургійної промисловості на Україні у 70-90-х роках XIX ст. // Український історично-географічний збірник. — Випуск 2. — Київ, 1972;
  • Металурги України в авангарді революційної боротьби. — Київ, 1970;
  • Склад робітників металургійної промисловості України наприкінці XIX — на поч. XX ст. // УІЖ. — 1965. — № 7;
  • Іноземні капіталовкладення у металургійну промисловість Півдня України (друга пол. XIX — поч. XX ст.) // УІЖ. — 1964. — № 3;
  • 3 історії революційного робітничого руху на Україні на початку XX ст. // З історії суспільно-економічного розвитку та класової боротьби на Україні (XVI — поч. XX ст.). — Київ, 1963.

Література

[ред. | ред. код]
  • [Некролог] // УІЖ. — 2000. — № 6;
  • Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998;
  • Народна творчість та етнографія. — 1970. — № 4;
  • Вісник АН УРСР. — 1970. — № 8.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Інститут історії України НАН України[недоступне посилання з липня 2019]