Ладиженський Беніамін Хаїмович — Вікіпедія

Ладиженський Беніамін Хаїмович
Народження 31 жовтня 1910(1910-10-31)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 1 травня 1986(1986-05-01) (75 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Жанр жанрове малярство
Навчання Київський державний художній інститут (1947)
Діяльність художник
Вчитель Єржиковський Сергій Миколайович, Котов Петро Іванович і Трохименко Карпо Дем'янович
Член Спілка радянських художників України
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Беніамін Хаїмович Лади́женський (нар. 31 жовтня 1910, Одеса — пом. 1 травня 1986, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1950-х років.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 31 жовтня 1910 року в місті Одесі (нині Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною»[1].

1947 року закінчив Київський художній інститут, де навчався зокрема у Сергія Єржиковського, Петра Котова, Карпа Трохименка.

Жив у Києві, в будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира № 20. Помер у Києві 1 травня 1986 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису. Створював переважно тематичні картини у стилі соціалістичного реалізму. Серед робіт:

  • «Зміна» (1947);
  • «Тарас Шевченко у колі російських революціонерів-демократів» (1949, полотно, олія);
  • «Шпаргалка» (1954);
  • «У шефів» (1957);
  • «Демобілізований» (1960);
  • «Перед далекою дорогою» (1968);
  • «Ленінське слово» (1970).

Брав участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1957 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]