French
DeutschЛаза Костич — Вікіпедія
| Лаза Костич | ||||
|---|---|---|---|---|
| (серб. Лаза Костић, Laza Kostić) | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Laza | |||
| Народився | 31 січня 1841 Ковіль | |||
| Помер | 9 грудня 1910 (69 років) Відень | |||
| Поховання | Сомбор | |||
| Країна |  Австрійська імперія.svg){kind=small} Угорщина | |||
| Національність |  Сербія | |||
| Діяльність | письменник, політик, журналіст, поет, перекладач, адвокат, драматург, художній критик, правник, aesthetician | |||
| Сфера роботи | література[1], поезія[1], драма[1], переклад[1], art criticismd[1], право[1], естетика[1] і журналістика[1] | |||
| Alma mater | Будапештський університет (1866) і Jovan Jovanović Zmaj Gymnasium (Novi Sad)d | |||
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв і Сербське вчене товариствоd | |||
| Партія | United Serbian Youthd і Serbian National Liberal Partyd[2] | |||
| | ||||
 Лаза Костич у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Лаза Костич (серб. Лаза Костић, Laza Kostić; * 31 січня 1841, Ковіль — † 9 грудня 1910, Відень) — сербський поет, політик, філософ, поліглот. Перекладач і популяризатор творів Вільяма Шекспіра сербською мовою. Вважається одним із найбільших сербських поетів нового часу.
Академік Академії Наук Сербії. Успішний юрист.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив 1864 університет у Пешті. Учасник сербського молодіжного культурно-освітнього руху «Омладина» (1866—1872), зазнав переслідування австрійської влади.
В історичних драмах «Максим Црноєвич» (1866) та «Пера Сегединац» (1882) створив образ «сербського Гамлета».
Видав три збірки «Віршів» (1873, 1874, 1909), у яких поєднав фольклор із зразками класичної і європейської поезії.
Першим запровадив у сербській поезію античні мотиви та образи (алегоричні вірші «Розмова», «Прометей», «Адріатичний Прометей» та інші), експериментував із вільним віршем. Цілком модерністськими є вірші «Між дійсністю і сном», «Виникнення пісні» (обидва — 1863).
Літературно-критична праця «Засади прекрасного у світі» (1880) написана з позицій ідеалістичної естетики. Згодом виступив проти демократичних ідей у літературі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
- ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 109. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Література[ред. | ред. код]
|
