Лакрифагія — Вікіпедія

Метелики (Dryas iulia) п'ють очні виділення у черепах, що гріються на сонці, Еквадор.

Лакрифагія (лат. lachryphagia) — адаптаційний паразитизм у ряду лускокрилих (метеликів), або перетинчастокрилих (ос) полягає у поглинанні виділень з очей тварин. Разом з ними комаха одержують вологу, мікроелементи (насамперед солі натрію) та амінокислоти, що відіграють важливу роль у процесах їх фізіології та життєдіяльності[1], включаючи дозрівання статевих клітин у самців.

За типом споживаної рідини розрізняють власне лакрифагів (п'ють слізну рідину) і гематофагів (п'ють кров з очей).[2]

Поширеність та класифікація[ред. | ред. код]

Раніше за бажаним способом харчування виділялися три групи лускокрилих.[2][3]

  1. еулакрифаги — харчуються виключно виділеннями очей
  2. гемілакрифаги — приблизно однаково живляться виділеннями очей та іншими джерелами води та їжі
  3. оліголакрифаги — лише спорадично харчуються виділеннями очей

Нині вважається, що це паразитизм є окказиональным (факультативним). Невідомо жодного виду, існування якого повністю залежало від цього виду пиття та харчування[4][відсутнє в джерелі]. Факультативна лакрифагія відома, наприклад, у метеликів роду Arcyophora, а факультативна гематофагія — у метеликів Calyptra eustrigata[5].

Приклади[ред. | ред. код]

Calyptra thalictri
  • Совки роду Calyptra — наприклад, Calyptra eustrigata, Calyptra thalictri, Calyptra lata та інші. Самці часто харчуються сльозовою рідиною і кров'ю[6] великих тварин, проколюючи їх покриви гострим хоботком. Самки ж харчуються соком плодів та рослин[7].
  • Совки Hemiceratoides hieroglyphica часто відвідують сплячих птахів у нічний час, і п'ють їх слізну рідину прямо з очей, використовуючи свій спеціалізований хоботок з гарпуноподібним кінчиком[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Beck, J.; Mühlenberg, E. & Fiedler, K. (1999): Mud-puddling behavior in tropical butterflies: In search of proteins or minerals? Oecologia 119(1): 140—148. DOI:10.1007/s004420050770
  2. а б Некрутенко Ю. П. Биология чешуекрылых — лакрифагов Таиланда и Малайи [Реферат] // Реферативный журнал. Биология : сводный том. — . — № 10. — С. 21.
  3. Bänziger, Hans. Biologie der lacriphagen Lepidopteren in Thailand und Malaya // Revue suisse de Zoologie. — 1973. — 21 April.
  4. Балашов Ю. С. Паразитно-хозяинные отношения членистоногих с наземными позвоночными. — Л. : Наука, 1982. — С. 49—50, 188. — (Труды Зоологического института АН СССР Т. 97)
  5. Золотаренко Г. С. Эколого-географические аспекты становления фауны совок Сибири // Сибирский экологический журнал. — 1994. — № 6 (21 квітня). — С. 539.
  6. Another Blood Feeder? Experimental Feeding of a Fruit-Piercing Moth Species on Human Blood in the Primorye Territory of Far Eastern Russia. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
  7. Кононенко В. С. Сем. Noctuidae — Совки, или ночницы. Введение. — В кн.: Определитель насекомых Дальнего Востока России. Т. V. Ручейники и чешуекрылые. Ч. 4. / под общ. ред. П. А. Лера. — Владивосток: Дальнаука, 2003. — С. 11. — 688 с. — 500 экз. — ISBN 5-8044-0343-5.
  8. Hilgartner, R., M. Raoilison, W. Büttiker, D.C. Lees, and H.W. Krenn. Malagasy birds as hosts for eye-frequenting moths // Biology Letters. — 2007. — Т. 3 (21 квітня). — С. 117—120.
  9. Turner J. R. G., Andrews M., McGregor A. Drinking crocodile tears: the only use for a butterfly? // Antenna. — 1986. — Vol. 10 (21 April). — P. 119-120.
  10. Carlos L de la Rosa. Additional observations of lachryphagous butterflies and bees // Frontiers in Ecology and the Environment : журнал. — Washington, DC : Ecological Society of America, 2014. — Vol. 12, no. 4 (21 April). — P. 210. — ISSN 1540-9295. Архівовано з джерела 19 березня 2015.
  11. Hans Bänziger, Somnuk Boongird, Prachaval Sukumalanand, Sängdao Bänziger. Bees (Hymenoptera: Apidae) That Drink Human Tears // Journal of the Kansas Entomological Society. — . — Т. 82, вип. 2. — С. 135–150. — ISSN 1937-2353 0022-8567, 1937-2353. — DOI:10.2317/JKES0811.17.1. Архівовано з джерела 25 липня 2021.