Ламбетський палац — Вікіпедія

Ламбетський палац
Вигляд палацового ансамблю з протилежного
берега Темзи

51°29′44″ пн. ш. 0°07′11″ зх. д. / 51.49556° пн. ш. 0.11972° зх. д. / 51.49556; -0.11972
Статус резиденція архієпископа Кентерберійського
Статус спадщини реєстрова будівля I ступеняd і Grade II listed park and gardend[1]
Країна  Англія
Розташування Лондон, район Ламбет
Конфесія англіканство
Тип будівлі палац
Архітектурний стиль неоготика
Площа 3,98 га[2]
Засновано 1435[3]
Сайт archbishopofcanterbury.org/pages/about-lambeth-palace.html
Ламбетський палац. Карта розташування: Велика Британія
Ламбетський палац
Ламбетський палац (Велика Британія)
Мапа

CMNS: Ламбетський палац у Вікісховищі

Ла́мбетський пала́ц (англ. Lambeth Palace) — лондонська резиденція архиєпископа Кентерберійського протягом понад 750 років, розташована на південному березі Темзи, в районі Ламбет.

Історія[ред. | ред. код]

Ділянка на протилежному від Вестмінстера березі належала архієпископам вже в XIII столітті, а в XIV тут судили Джона Вікліфа. Від споруд тих часів збереглася лише каплиця в готичному стилі. Башта лоллардів, що в Англійську революцію слугувала в'язницею для інакодумців, була зведена в 1490 році. Цегельний в'їзд на територію палацу, виконаний за наказом єпископа Мортона близько 1495 року — визначний зразок кам'яної кладки початку епохи Тюдорів. Великий Хол, основна частина якого була зруйнована за часів Кромвеля, був реконструйований при архієпископові Джуксоні, в 1663 році.

Весь палац був збудований заново після революції в архаїчному стилі з елементами готики. Пізніше палац оновили — житлову частину спроектував Едвард Блор (автор Воронцовського палацу в Алупці) для архієпископа Хаулі. Її побудували в 18291833 роках в стилі неоготики.

Сучасність[ред. | ред. код]

Нині в палаці можна побачити портрети архієпископів пензля Гольбейна, Ван Дейка, Хогарта і Рейнольдса. У палаці також є обширна зала завдовжки 28 м і завширшки — 12. У ній розташовується офіційна бібліотека архієпископів на 40 000 томів, заснована архієпископом Уітгифтом в 1610 році.

Поруч знаходиться приходська церква Святої Марії, реконструйована в 1851 році. Від будівлі XIV століття збереглася лише гранітна кладка західної башти.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]