Ландшафтна архітектура — Вікіпедія

Частина серії статей на тему:
Географія
Палац Шенбрунн
Інтегральна
Шаблон Шаблони • Категорія Категорія • Портал

Ландшафтна архітектура — об'ємно-просторова організація території, об'єднання природних, будівельних і архітектурних компонентів у цілісну композицію, що несе певний художній образ. Подібно архітектурі і містобудуванню ландшафтне мистецтво належить до просторових видів мистецтва.[1]

Визначення[ред. | ред. код]

У ландшафтному мистецтві формування комфортного і естетично повноцінного середовища здійснюється за допомогою природних матеріалів (рельєф, вода, рослинність тощо) і архітектурних споруд, при цьому передбачається збереження існуючих і створення штучних пейзажів, проектування систем озеленення і рекреаційних зон. На відміну від садово-паркового мистецтва сфера ландшафтного мистецтва значно ширше, вона полягає в організації багатьох компонентів просторового середовища життєдіяльності людини.[1]

Вид Центрального парку в Нью-Йорку

За останні 70 років в Україні основним типом парку, який створювався, був типовий для радянського міста парк культури і відпочинку (ПКіВ). Лише в останні роки почали реставрувати стародавні сади-парки, більшість з яких на цей час уже знищені. Їх головним багатством були дивовижні пейзажі, яких майже зовсім немає в більшості сучасних парків культури і відпочинку.[2]

Із розвитком міст ускладнилася їх структура. Сучасне місто являє собою надзвичайно складний штучний ландшафт. У цьому ландшафті неймовірним чином поєдналися житлові структури, пов'язані транспортними та пішохідними артеріями.[2] З'явилося поняття «урбаністичний ландшафт».

Сквер Робсон (м. Ванкувер, Канада)

Слід розрізняти поняття ландшафтного дизайну, благоустрою, садово-паркового мистецтва і ландшафтної архітектури.

Парк в Берсі

Ландшафтна архітектура — широке поняття, що охоплює такі напрямки діяльності:

  • Планування, формотворення, масштаб і розміщення нових розробок;
  • озеленення місцевості та громадська інфраструктура;
  • Сталий розвиток;
  • Організація зливової системи, включно із дощовими садами, зеленими дахами, поповненням запасів підземних вод, зеленою інфраструктурою, а також підтриманням водно-болотних угідь;
  • Ландшафтне проектування освітньою метою та дизайн середовища для громадських установ та державних закладів;
  • Парки, ботанічні сади, лісорозсадники, природні заповідники;
  • Засоби рекреації: ігрові майданчики, майданчики для гольфу, тематичні парки і спортивні споруди;
  • Житлові райони, промислові парки і комерційні території;
  • Планування і ландшафтний дизайн приватного житла;
  • Автомобільні дороги, транспортні споруди, мости і транзитні коридори;
  • Міський дизайн, міські та центральні площі, набережні, пішохідні схеми, а також місця для стоянки;
  • Природні парки, туристична привабливість, відтворення історичних ландшафтів, оцінка та консервування історичних садів;
  • Резервуари, дамби, електростанції, рекультивація добувної промисловості або великих промислових проектів і пом'якшення їх наслідків;
  • Екологічна оцінка і оцінка ландшафту, консультування й радництво з планування та управління земельними ресурсами;
  • Прибережні і морські розробки і пом'якшення їх наслідків;
  • Екологічне проектування у будь-якій сфері, що зводить до мінімуму екологічно згубний вплив шляхом інтеграції з природними процесами і стійкістю.   

Історія ландшафтної архітектури[ред. | ред. код]

Історія розвитку і трансформації мистецтва ландшафтної архітектури представлена такими періодами та напрямами:

  • Ландшафтна архітектура Стародавнього світу
  • Ландшафтна архітектура часів феодалізму
  • Ландшафтна архітектура європейського середньовіччя
  • Ландшафтна архітектура Близького Сходу та Індії
  • Ландшафтна архітектура Відродження і бароко в Італії
  • Ландшафтна архітектура бароко в Європі (XVII ст.)
  • Ландшафтна архітектура романтизму і класицизму XVII—XIX ст.
  • Сучасна ландшафтна архітектура

Історичний досвід розвитку садового мистецтва розглядався в працях І. О. Богової, А. П. Вергунова, В. А. Горохова, А. Д. Жирнова, М. С. Залеської, І. Д. Родичкіна, І. А. Косаревського та ін.[2]

Ландшафтна архітектура в обличчях[ред. | ред. код]

Серед відомих персоналіїв, життя і творчість яких слід дослідити, вивчаючи ландшафтну архітектуру — Андре Ленотр, Гертруда Джекілл, Джеффрі Алан Джелліко, Кристофер Ллойд, Ланселот Браун, Роберто Бурле Маркс, Віта Секвіл-Вест, Бертрам Клаф Уїльямс-Елліс, Леннінг Роупер. Серед українців — Леонід Рубцов.

Сучасні відомі ландшафтні архітектори: Ентоні Поул [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.], Банні Гіннес [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.], Джинні Блом [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.], Піт Удольф, Джон Брукс, Розмарі Александер, Кристофер Ллойд, Роберту Бурле Маркс, Чарльз Дженкс, Бет Шатто [Архівовано 16 серпня 2015 у Wayback Machine.], Арабелла Леннокс-Бойд [Архівовано 8 травня 2015 у Wayback Machine.].

Ландшафтна архітектура в Україні[ред. | ред. код]

Італійський парк (Підгірці). Перша половина XIX століття. Художник: Кароль Ауер.

Пам'ятки садово-паркового мистецтва в Україні:

  • парк Олександрія (м. Біла Церква, Київська обл.) Імена перших майстрів-будівельників парку невідомі; у реєстрах вони іменуються просто «садівник». Лише в документах за 1807 рік значиться, що в Браніцьких з 1796 р. працювали італійський архітектор Домінік Ботані (архітектура Головного входу, рубіж XVIII-XIX ст.), садівник Август Станге зі Львова, французький ландшафтний архітектор Мюффо, поляк Бартецький, Вітт і Штунге (ймовірно інженери), що здійснювали роботи із створення ставків і каскадів, оформлення гребель, фонтанів, формування окремих паркових ділянок.[3]
  • дендропарк Софіївка (м. Умань, Черкаська обл.)
Дендрологічний парк «Софіївка»

Автор — Людвиг Метцель (1764—1848)

Автор — Діонізій МакКлер (1762—1853)

архітектор — Краснов, біолог — Геккель, 1910—1911 р.р.

садівник — Регель, лісничий — Янкевич, 1893 р.

  • дендропарк «Тростянець» (с. Тростянець, Чернігівська обл.)
  • парк «Хороше» біля палацу Потоцьких (м. Тульчин, Вінницька обл.) Парк на 10 гектарів, садівник англієць Міллер. У пейзажному парку, закладеному у 1780-ті роки, переважали сосни та італійські тополі. Була і своя мережа каналів і ставків. Галявини парку прикрашали альтанки, фонтани, скульптура.
  • парк при палаці Щербатових (м. Немирів, Вінницька обл.)

Навколо палацу — парк, закладений у ХІХ ст. архітектором Іржі Стібралом. Тут росте понад 80 видів різноманітних дерев. Найпоширеніші — віковічні дуби, ялиці, ясени, а також екзотичні кавові дерева. Біля парку є невеликий ставок.[4]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • За деякими даними, закладка парку могла відбуватися за участю інженера Людвіга Метцеля, прибулого на службу до Тульчина до Фелікса Потоцького і що згодом створив знамениту Софіївку.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  2. ↑ а б в В. М. ДУДАРЕЦЬ — ЛАНДШАФТНА АРХІТЕКТУРА І МОРФОЛОГІЯ, Культура України. Випуск 30. 2010. УДК 712.2./.41581.41
  3. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література[ред. | ред. код]

  • Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища: навч. посіб. / С. П. Мигаль, І. А. Дида, Т. Є. Казанцева; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014. — 225 c.
  • Еволюція ландшафтного проектування у Львові XX—XXI століття / Ю. Л. Богданова // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». — 2014. — № 793. — С. 126—133. — Бібліогр.: 4 назви.
  • Естетика та композиція ландшафту. Проектування ландшафтних об'єктів: композиція та естетичні засади: навч. посіб. / В. В. Дідик, Т. М. Максим'юк ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 244 с. : іл. — Бібліогр.: с. 238—240 (52 назви). — ISBN 978-617-607-295-9
  • Основи дизайну предметного середовища: конспект лекцій для базового напряму «Дизайн» 6.020207 / О. Ю. Лисенко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Растр-7, 2012. — 149 c.
  • Ожегов, С. История ландшафтной архитектуры — М.: Архитектура-С, 2003. — 232 с.
  • Проектування ландшафтних об‘єктів: навч. посіб. Ч.2. Дендропроектування / [С. Б. Ковалевський, О. О. Демченко, Л. М. Березівський, А. Л. Соботович]. — Київ: НУБіП України, 2018. — 206 с.
  • Родичкина И. Д. Ландшафтная архитектура: Краткий справочник архитектора. — Киев: Будівельник, 1990. — 336 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ландшафтна архітектура
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ландшафтна_архітектура&oldid=40460375