Ласьков Олександр Леонідович — Вікіпедія
Олександр Ласьков | |
---|---|
Старший сержант | |
Загальна інформація | |
Громадянство | Україна |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Гірська піхота |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Олекса́ндр Леоні́дович Ласько́в — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
У часі війни мобілізований; артилерійська група 128-ї бригади. Служив 10 місяців, зазнав поранення. Виводив бійців з Дебальцевого — їхній підрозділ виходив останнім. На повернення батька чекав син Леонід 2011 р.н.[1].
Станом на березень 2017 року — сержант, військова частина 4790. Проживає у місті Виноградів[2].
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 878/2019 від 4 грудня 2019 року за «особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Медаллю «Захиснику Вітчизни» нагороджено двох виноградівських військовослужбовців. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ декларування[недоступне посилання]
- ↑ Указ Президента України від 4 грудня року № 878/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |