Латина у праві — Вікіпедія

Традиційно правові принципи охоче передають латинськими поняттями або зворотами. Частково вони перейшли з греко-римської античності, але також багато латинських зворотів було створено пізніше, як, наприклад, нині в англійській мові принципи culpa in contrahendo та nulla-poena.

A[ред. | ред. код]

  • accessorius sequitur naturam sut principalisспівучасник іде за головним винуватцем (співучасник не може бути звинувачений у ще тяжчому злочині, ніж (беспосередній) виконавець цього ж злочину[1]; основний принцип так званої акцесорної теорії співучасті у кримінальному праві).
  • Accusator post rationabile tempus non est audiendus, nisi se bene de omissione excusaverit  — після спливу тривалого і розумного строку не є обов'язковим слухати обвинувача, якщо він не надасть переконливого пояснення свого зволікання [2].
  • animus rem sibi habendiБажання мати річ за свою.

B[ред. | ред. код]

C[ред. | ред. код]

  • causaПравова підства.
  • cessio legisПередача вимог згідно з законом
  • Cessante ratiōne legis, cessat et ipsa lex  — із зникненням підстави для існування закону зникає і сам закон[3].
  • cessio necessariaПередача вимог за необхідністю.
  • Ceteris paribusза інших рівних умов
  • clausula rebus sic stantibusВідповідно до цього принципу. (Розуміється у ширшому значенні): Особливі обставини можуть призвести до неукладення договору. Подане вище на основі суттєвого порушення умов договору однією зі сторін, втратою предмету, що був необхідний для виконання або суттєва зміна обставин (у вузькому розумінні).
  • condictio
  • conditio sine qua nonУмова без якої не... :
  • Confessus pro judicato habetur  — той, хто визнав позов, вважається таким, що програв справу[4].
  • Culpa in contrahendoВина́ при укладанні договору: Також при переговорах про укладення договору є дійсними відносини, що вже є схожими на договірні відносини, порушення котрих може призвести до відшкодування збитків. Важливим є обов'язок розкриття суттєвих обставин. Свідомий обман при процесі укладання договору є недозволеним.

D[ред. | ред. код]

  • Delicta enim nocentium nota esse oportet et expedit  — обов'язково і корисно, щоб про злочини поганих людей ставало відомо[5].
  • do ut desЯ даю, щоб ти дав – Зустрічне виконання.
  • debitor cessus — Боржник при переході прав кредитора до іншої особи (партії).

E[ред. | ред. код]

F[ред. | ред. код]

G[ред. | ред. код]

H[ред. | ред. код]

  • hereditas iacensспадщина. Спадщина у значенні майна, у користування яким спадкоємці іще не вступили.

I[ред. | ред. код]

  • In maleficiis voluntas spectātur, non exĭtus  — у злочинах береться до уваги воля, а не результат [6].
  • Inter partes — між сторонами. Дійсний не на загал, а тільки між сторонами.
  • Ipso iure — силою закону.
  • iura novit curia — (Суд знає право). Сторони у цивільній справі мусять надати тільки фактичний матеріал щодо справи, а не спеціальні правові норми — хоча й можуть на них посилатися. Дія принципу обмежується, коли справа пов'язана з іноземним правом.

J[ред. | ред. код]

  • Judicis est jus dicere non dare  — судді належить творити суд, а не створювати право[7][8].

K[ред. | ред. код]

L[ред. | ред. код]

  • laesio enormis — (дослівно — неймовірне порушення; за змістом — зменшення на половину). Позначає грубе порушення еквівалентності при договорі купівлі-продажу, за якої продавець отримує менше половини вартості товару від його закупівельної ціни.
  • Legem brevem esse oportet  — закон має бути коротким.
  • Legis virtus haec est: Imperare, vetare, permittere, punire  — сила закону полягає в тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати.
  • Lex posterior derogat legi prioriПізніше право скасовує попереднє.
  • Lex specialis derogat legi generali — (Спеціальне правило (закон) скасовує загальне): Правило для тлумачення, котре вказує на те, що конкретніше регулювання (правило) має перевагу над загальним і застосовується замість нього.
  • Lucidum intervallumЯсний момент. Момент "прояснення" напр. коматозної або іншої недієздатної особи.
  • Lex personalis особистий закон фізичної особи
  • Lex rei sitae — Закон місця знаходження речі
  • Lex loci damni — Закон місця настання негативних наслідків
  • Lex voluntatis — Закон, обраний особами, що укладають угоду
  • Lex loci actus — Закон місця вчинення акту
  • Lex loci delicti comissi — Закон місця вчинення правопорушення
  • Lex causae — Закон, за яким дане провадження найбільш тісно пов'язане (аналогія права)
  • Lex fori — Закон суду
  • Lex rei sitae("Право місця, де знаходиться річ"). — Один з принципів міжнародного права, котрий вказує, що до речі застосовується право тієї країни, де вона знаходиться. (Просторова законодавча колізія)

M[ред. | ред. код]

  • Multa non vetat lex, quae tamen tacite damnavit  — багато речей закон не забороняє, однак мовчазно засуджує[9].

N[ред. | ред. код]

  • Nemo plus iures transferre potest quam ipse habetНіхто не може передати більше прав, ніж має сам.
  • Nulla poena sine legeНемає кари без закону.
    Nulla poena sine lege має складові принципи:
    Nulla poena sine praevia lege poenali — Немає покарання без попередньо установленого закону
    Nulla poena sine lege scripta — Не існує покарання без писаного закону.
    Nulla poena sine lege stricta — Немає покарання без строгого закону.
    Nulla poena sine lege certa — Немає покарання без визначеного права.

O[ред. | ред. код]

P[ред. | ред. код]

  • praxic (praxis) jùdicum est intèrpres lègum  — судова практика є тлумач законів[10].
  • precario modo
  • prima facie — «з першого погляду», за відсутності доказів на користь зворотного[11].
  • probatio diabolicaДиявольський доказ. Доказ, котрий дуже важко або практично неможливо надати, (напр.: безперервна послідовність власників якої-небудь речі.)
  • pro viribusвідповідальність обмежена певною сумою

Q[ред. | ред. код]

  • Quivis praesumitur bonus dones probetur contrarium  — кожен вважається чесним, доки не доведено інше[12].
  • Quod non est in actis, non est in mundo  — чого немає в документах, того немає в світі[12].

R[ред. | ред. код]

S[ред. | ред. код]

T[ред. | ред. код]

  • Titulus та modusПравові підстави/-titel та спосіб передачі.

U[ред. | ред. код]

  • Ultra viresу перевищенні повноважень.
  • ultima ratioостаннє (ультимативне) рішення

V[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [accessorius sequitur naturam sut principalis // Латинская юридическая терминология (na5ballov.pro)]
  2. Латинские выражения // © 2009-2019 De Jure. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  3. Светилова Е.И. Учебник латинского языка для юристов / Е.И. Светилова; под ред. доц. И.С. Култышевой. — М.: Флинта,2009. — 336 с.  — С. 236 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2018. Процитовано 25 листопада 2020.
  4. див., напр.: Сайт кафедры классической филологии БГУ [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.], Paremie łacińskie → Confessus pro iudicato habetur // Encyklopedia Gazety Prawnej
  5. Васечко В.Ю. Латинские юридические максимы как элементы правосознания и как форма нравственной оценки работы правоохранительной системы // Актуальные проблемы научного обеспечения государственной политики Российской Федерации в области противодействия коррупции: сб. тр. по итогам Третьей Всерос. науч. конф. с междунар. участием. – Екатеринбург: Ин-т философии и права Урал. отд-ния Рос. акад. наук, 2019. – С. 339. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  6. див., напр.: Латинские пословицы и крылатые выражения для студентов юридических специальностей // Сайт кафедры классической филологии БГУ [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  7. див., напр.: Юридическая латынь: фразы и выражения // Lойер [Архівовано 10 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  8. Светилова Е.И. Учебник латинского языка для юристов / Е.И. Светилова; под ред. доц. И.С. Култышевой. — М.: Флинта,2009. — 336 с.  — С. 240 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2018. Процитовано 25 листопада 2020.
  9. Латинские выражения для юристов.  — С. 1 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  10. Список латинских терминов и выражений, нередко употребляемых в документах ООН без перевода // Международное частное право в России — privintlaw.ru [Архівовано 30 липня 2020 у Wayback Machine.], Перечень латинских терминов и выражений, нередко употребляемых в документах ООН без перевода // Кафедра международного частного и гражданского права Международно-правового факультета МГИМО (У) МИД РФ.  — С. 15. [Архівовано 22 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  11. Відділ з питань впровадження прав людини на національному рівні Генерального директорату з прав людини і верховенства права (травень 2015). Глосарій з Європейської конвенції з прав людини. www.coe.int (укр. та англ.) . Рада Європи. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 27 листопада 2019.
  12. а б Гражданское процессуальное право. Практикум: учебное пособие для академического бакалавриата / С. Ф. Афанасьев, В. Ф. Борисова, Г. И. Вершинина, М. В. Филимонова. — Москва: Издательство Юрайт, 2017. — 207 с. — С. 12.