Лебедєв Ігор Володимирович — Вікіпедія

Лебедєв Ігор Володимирович
Ім'я при народженні	рос. Игорь Владимирович Жириновский
Народився	27 вересня 1972(1972-09-27) (51 рік) Москва, СРСР
Країна	Росія
Діяльність	правник, політик
Галузь	політика і list of deputy chairmen of the State Dumad
Alma mater	Московський державний юридичний університет (1996)
Науковий ступінь	доктор історичних наук і кандидат соціологічних наук
Знання мов	російська
Членство	Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VII скликання, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ IV скликанняd і Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd
Роки активності	1994 — тепер. час
Посада	депутат Державної Думи РФ[d], депутат Державної Думи РФ[d], депутат Державної Думи РФ[d], депутат Державної Думи РФ[d] і депутат Державної Думи РФ[d]
Партія	Ліберально-демократична партія Росії
Конфесія	православна церква
Батько	Жириновський Володимир Вольфович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ігор Володимирович Лебедєв (прізвище при народженні — Жириновський; нар. 27 вересня 1972, Москва) — російський політичний діяч. Старший син Олександра Гарсiа (1946—2022). Батьки спеціально змінили йому прізвище на прізвище матері, щоб прізвище відомого батька не заважало самостійному життю сина, згодом, син змінившм ім'я та призвіще на Давид Олександрович Гарсія та спробував мігрувати до Іспанії.^[1]

Заступник голови Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації VI і VII скликань (21 грудня 2011 — 12 жовтня 2021). Депутат Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації (18 січня 2000 — 12 жовтня 2021). Член виконкому Російського футбольного союзу з вересня 2015^[2].

Закінчив Московську державну юридичну академію у 1996 році. Кандидат соціологічних наук. Доктор історичних наук. Тема дисертації — «Еволюція ідеологічних засад та стратегії політичних партій Російської Федерації у 1992—2003 рр.». У лютому 2013 року співтовариство «Диссернет»^[3] виявило в докторській дисертації Лебедєва значні некоректні запозичення, у тому числі з кандидатської дисертації 2005 року Корнєва Михайла Олеговича^[4] .

2 грудня 2007 року обраний депутатом Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації п'ятого скликання у складі федерального списку кандидатів, висунутого Політичною партією "Ліберально-демократична партія Росії", був керівником фракції ЛДПР і членом Комітету з конституційного законодавства і державного будівництва.

4 грудня 2011 року обраний депутатом Державної думи Федеральних зборів РФ шостого скликання у складі федерального списку кандидатів, висунутого Політичною партією "Ліберально-демократична партія Росії".

21 грудня 2011 року обраний заступником голови Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації шостого скликання, член фракції "ЛДПР", член Комітету ДД з конституційного законодавства і державного будівництва.

У вересні 2012 року був висунутий федерацією футболу Смоленської області кандидатом на виборах президента РФС^[5]. У першому турі набрав 9 голосів^[6].

Очолював молодіжну організацію ЛДПР і Центр молодіжних ініціатив. Голова Вищої Ради ЛДПР.

У березні 2016 року Володимир Жириновський назвав Лебедєва одним із можливих кандидатів у президенти Росії від ЛДПР на виборах 2018 року^[7]

У вересні 2016 року обраний депутатом Державної думи Федеральних зборів РФ сьомого скликання від партії ЛДПР.

У виборах до Держдуми VIII скликання у вересні 2021 року не брав участі. Повідомив, що припиняє свою політичну діяльність^[8].

У травні 2022 року з'явилася інформація, що в липні 2021 року Ігор Лебедєв змінив ПІБ на Давид Олександрович Гарсія^[9][10].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений з Людмилою Миколаївною Лебедєвою (нар. 1975)^[11][12][13], має синів-близнюків Олександра та Сергія (нар. 1998)^[11][14]. Навчаються у Швейцарії^[15]

3 квітня 2018 — народився третій син^[16][17][18].

Міжнародні санкції[ред. | ред. код]

Включений Європейським Союзом у санкційний «Чорний список ЄС» 12 вересня 2014 року як заступник голови Державної Думи, який проголосував 20 березня 2014 року за проєкт федерального конституційного закону «Про прийняття Республіки Крим до складу Російської Федерації та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів федерації — Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя»^[19].

19 грудня 2014 року включений до списку санкцій Канади^[20].

21 червня 2018 року доданий до санкційного списку України.^[21][22]

Примітки[ред. | ред. код]

У соціальних мережах Facebook Тематичні сайти declarator.org Довідкові видання OpenSanctions Нормативний контроль Freebase: /m/09hwt9