Лебедєв Сергій Миколайович — Вікіпедія

Лебедєв Сергій Миколайович
Народився 9 квітня 1948(1948-04-09) (75 років)
Джиззак, Самаркандська область, Узбецька РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність дипломат, політик, військовослужбовець, шпигун
Alma mater Дипломатична академія МЗС РФ, Академія зовнішньої розвідки і НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Знання мов російська
Посада керівництво ФСБ Росіїd і Директор Служби зовнішньої розвідки Росіїd
Військове звання генерал армії
Партія незалежний політик
Нагороди

Сергій Миколайович Лебедєв (рос. Сергей Николаевич Лебедев; нар. 9 квітня 1948, Джиззак, Узбецька РСР, СРСР) — російський розвідник, генерал армії РФ, директор ФСБ (2000–2007), виконавчий секретар СНД[1].

Біографія[ред. | ред. код]

1970 року закінчив навчання в чернігівському філіалі КПІ.

В 1971–1972 роках проходив військову службу в КВО.

З 1973 року працював у 2-му головному управлінні КДБ (контррозвідка), а з 1975 — в 1-му головному управлінні КДБ (зовнішня розвідка). За деякими даними, під час служби в Східній Німеччині він контактував з Володимиром Путіним.[2] Сам Лебедєв цю інформацію спростовує.[3]

В 1978 році закінчив Дипломатичну академію МЗС РФ. Володіє німецькою та англійською мовами.

В 1998–2000 роках — офіційний представник СЗР РФ в США.

20 травня 2000 – 9 жовтень 2007 — Директор СЗР РФ.

С 2000 року — член, з 2004 року — постійний член Ради Безпеки Російської Федерації.

5 жовтня 2007 року призначений на саміті СНД в Душанбе на посаду виконавчого секретаря СНД.

27 березня 2009 року Указом Президента РФ йому присвоєно звання надзвичайного і повноважного посла.

5 грудня 2012 року Рада глав держав СНД переназначила Лебедєва виконавчим секретарем СНД до 31 грудня 2016 року.

16 вересня 2016 року Рада глав держав СНД переназначила Лебедєва виконавчим секретарем СНД до 31 грудня 2017 року.

11 жовтня 2017 року повноваження були продовжені до 31 грудня 2019 року.

11 жовтня 2019 року повноваження були продовжені до 31 грудня 2022 року.

В 2020 році — керівник Місії СНД на виборах президента Білорусі. За його словами, вибори були проведені без будь-яких порушень прав електорату.[4]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лебедев Сергей Николаевич. http://svr.gov.ru/. Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 20 березня 2021. 
  2. Yasmann, Victor. THE FUTURE OF RUSSIAN FOREIGN INTELLIGENCE UNDER PUTIN. Radio Free Europe/Radio Liberty. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 2 червня 2000. 
  3. Замятіна, Тамара. ДИРЕКТОР СВР РОСИИ СЕРГЕЙ ЛЕБЕДЕВ: МЫ НЕ СМОТРИМ НА МИР ЧЕРЕЗ ОПТИЧЕСКИЙ ПРИЦЕЛ. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 21 листопада 2005. 
  4. Камакін, Андрій. «Без нарушений»: российские наблюдатели как соучастники режима Лукашенко. Московский комсомолец (російською). Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 13 серпня 2020. 
  5. Янукович, Віктор. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №452/2013. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 24 серпня 2013. 
  6. Путін, Володимир (22 квітня 2013). Указ Президента Российской Федерации от 22.04.2013 № 407 "О награждении орденом Александра Невского Лебедева С.Н." Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 23 квітня 2013. 
  7. Лукашенко, Олександр. Указ Президента Республики Беларусь №636 от 30 декабря 2002. Архів оригіналу за 9 лютого 2008. Процитовано 30 грудня 2002.