Левицький Володимир Йосипович — Вікіпедія

Володимир Йосипович Левицький
Володимир Левицький, 1912 р.
Ім'я при народженні	Володи́мир Йо́сипович Леви́цький
Народився	19 (31) грудня 1872(1872-12-31) Тернопіль
Помер	13 липня 1956(1956-07-13) (83 роки) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Місце проживання	Тернопіль, Львів
Національність	українець
Діяльність	математик
Alma mater	Львівський університет
Галузь	математика
Заклад	Львівський університет
Вчене звання	професор (1940)
Науковий ступінь	доктор філософії (1901)
Аспіранти, докторанти	Скоробогатько Віталій Якович
Членство	Наукове товариство імені Шевченка[2]
Відомий завдяки:	праці з теорії аналітичних функцій, надрукував першу працю з вищої математики українською мовою (1893)
дійсний член НТШ
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Левицький Володимир Йосипович у Вікісховищі

Володи́мир Йо́сипович Леви́цький гербу Рогаля (19 (31) грудня 1872(18721231), Тернопіль — 13 липня 1956, Львів) — український математик. Доктор філософії. Професор Львівського університету. Голова, дійсний член НТШ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родовід[ред. | ред. код]

Прадід Володимира Левицького — отець Григорій — був свояком кардинала Михайла Левицького. Григорій Левицький прибув до Галичини в другій половині 18 століття з України. Дід Володимира Левицького — Стефан — також був священником. А вже батько — Йосип Левицький — закінчив правничий факультет Львівського університету, працював австрійським судовиком, став гофратом при найвищому трибуналі у Відні.

У шлюбі з Серафимою Ілевич Йосип Левицький мав чотирьох синів: Романа, Маріяна, Володимира та Юліяна. Усі вони закінчили Львівський університет. Роман був правником, Маріян помер у молодому віці, Юліян став істориком, у міжвоєнний час працював директором української гімназії в Тернополі.

Дитинство[ред. | ред. код]

Володимир Левицький народився 31 грудня 1872 року в Тернополі у сім'ї юриста. Сім'я була наполовину польською, наполовину українською.

Коли Володимирові минуло 5 років, померла мати. Тоді родина Левицьких переїхала з Тернополя до Золочева. Там у 5 з половиною років Володимир пішов до першого класу чотирирічної народної школи, так званої «штуби». 1882 року він вступив до Золочівської гімназії, в якій закінчив чотири класи.

У Золочеві по сусідству з Левицькими жили отець Єзерський та радник Рожанковський із дружиною Шухевичівною — відомі українські патріоти. Вони вдома розмовляли українською мовою, мали українські часописи та книжки. Спілкування з цими людьми, а також часті відвідини українського театру в Золочеві, за словами Володимира Левицького, «розвивали в мені і моїх братів несвідому ще українську ідею».

Далі Володимир навчався в Тернопільській гімназії. Про її викладачів він писав у спогадах: «Математики в Тернополі вчили мене великі учителі, педагоги, що розвинули в мені охоту до „цариці усіх наук“. Се був директор доктор Дністрянський, а по його відході до Львова професор Плешкевич. Тому нічим дивного, що я, який побивався між замилуванням до філології і математики, вибрав вже в VI класі математику і остав їй вірний на все».

Улітку 1889 року Левицькі переїхали до Львова. Тут записався до польськомовної гімназії Франца Йозефа, яку наступного року закінчив з відзнакою.

Навчання в університеті та викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Від 1890 року, після закінчення гімназії у Львові з польською мовою навчання, навчався на філософському факультеті Львівського університету. 1895 року склав іспит на звання вчителя математики та фізики в середніх школах.

У 1894—1918 роках викладав у державних гімназіях (австрійських, українських і польських)^{[джерело?]} у Тернополі та Львові.

Восени 1901 року В. Левицький захистив докторську дисертацію з теорії аналітичних функцій, здобув у Львівському університеті ступінь доктора філософії та отримав державну стипендію для наукового стажування в Німеччині (у Берліні та Геттінгені), де впродовж двох років слухав лекції таких відомих математиків, як Ф. Кляйн, Д. Гільберт, І. Фукс та ін.

Оскільки Левицький був українцем, уряд Польщі не допускав його до роботи в університеті. У 1920—1925 роках викладав математику в Таємному українському університеті.

Від 1939 року (з перервою на війну) працював у Львівському університеті. Брав участь в організації фізико-математичного факультету цього вишу. 1940 року Левицького затвердили у вченому званні професора.

Помер 13 липня 1956 року у Львові. Похований на 71 полі Личаківського цвинтаря.

Малознаним фактом біографії Володимира Левицького залишається його захоплення мандрівками Карпатами.^[3] Зокрема, він залишив лаконічні та водночас цікаві спогади зі своєї першої подорожі на Чорногору й опис високогірного озера Марічейка.^[4]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Першу статтю Володимира Левицького з вищої математики українською мовою — «Про симетричні вираження функцій по модулю m» — надруковано 1894 року. А до того вона рік пролежала у видавництві «Записок НТШ», адже малоймовірним здавалося, що за браком української математичної термінології можна видавати українською мовою статті з вищої математики ^[5].

Автор праць із теорії аналітичних функцій, диференціальних та інтегральних рівнянь, алгебри, геометрії, теоретичної фізики, астрономії.

Написав близько 100 наукових праць, а також опублікував багато науково-популярних статей і перекладів. Друкував праці українською, польською, німецькою, французькою, англійською та іспанською мовами. Основною ділянкою наукової роботи Левицького була теорія аналітичних функцій. Написав два підручники: з алгебри (у співавторстві з Петром Огоновським) та фізики.

Зібрав і впорядкував матеріали з української математичної, фізичної, астрономічної, хімічної термінологій.

Майже вся наукова та громадська робота Левицького проходила в Науковому товаристві імені Тараса Шевченка. Був членом Польського астрономічного товариства, Французького, Німецького наукових товариств та гуртка математиків у Палермо.

Вшанування[ред. | ред. код]

Ім'ям Володимира Левицького названа Тернопільська загальноосвітня школа № 16.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1265—1266.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — 856 с. — С. 307.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 88.
• Бородин А. И., Бугай А. С. Биографический словарь деятелей в области математики. — К., 1979. — С. 302—303. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

• Возняк Г. Були знаними у всьому світі, хоч працювали без зарплати: (Великий внесок у розвиток української думки зробили члени Наукового товариства імені Тараса Шевченка, наші земляки: Володимир Левицький, Іван Пулюй, Микола Чайковський, Мирон Зарицький) // Західна Україна. — 1993. — № 20.
• Возняк Г. Наукова спадщина Володимира Левицького: Перелік наукових праць // Тернопілля' 97: Регіональний річник. — Тернопіль, 1997. — С. 498—501.
• Возняк Г. Провідний математик: (Володимир Левицький) // Відродження. — 1991. — 11 квітня.
• Володимир Левицький // Повернення із забуття: Невідомі імена видатних фізиків і математиків, вихідців із Тернопільщини — дійсних членів НТШ. — Тернопіль, 1995. — С. 50—55.
• Костовський О. Спогад про математика Володимира Левицького // Тернопілля' 97: Регіональний річник. — Тернопіль, 1997. — С. 494—495.
• Кучер Р. В. Наукове товариство імені Т. Шевченка. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 36, 40, 54: Про Володимира Левицького.
• Пташник Б. Володимир Левицький // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898 — 1998. — Тернопіль — Львів, 1998. — С. 447—448.
• Савчин О. Про математика Володимира Левицького [Виставка матеріалів про вченого в облдержархіві] // Тернопіль вечірній. — 1997. — 26 грудня. — С. 3.
• Собуцька В. У вінок пам'яті видатному математикові: [В педагогічному інституті відбулась конференція, присвячена Володимирові Левицькому] // Свобода. — 1997. — 24 травня.
• Хобзей П. К. Основоположник математичної культури нашого народу: (Володимир Левицький) // Аксіоми для нащадків. — К., 1991. — С. 102—118.
• Чайковський М. Володимир Левицький: Перший видатний західноукраїнський математик // Тернопілля' 95: Регіональний річник. — Тернопіль, 1995. — С. 120—122.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Левицький Володимир Йосипович

• Левицький, Володимир (2021). Спомини (PDF). Наукове товариство імені Шевченка. с. 400. ISBN 978-617-7142-64-4. Процитовано 29 грудня 2023.
• Регіональний інформаційний портал «Тернопільщина». Левицький Володимир Йосипович
• Видатні краяни. Володимир Левицький^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Володимир Левицький
• П. К. Хобзей Основоположник математичної культури нашого народу.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Наука zbMATH Open Database · Архів історії математики Мактьютор Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Нормативний контроль GKG: /g/122840rz