Легкоступова Валентина Валеріївна — Вікіпедія

Легкоступова Валентина Валеріївна
рос. Валентина Валерьевна Легкоступова
Основна інформація
Повне ім'я рос. Валентина Валерьевна Легкоступова
Дата народження 30 грудня 1965(1965-12-30)
Місце народження Хабаровськ, РРФСР, СРСР
Дата смерті 14 серпня 2020(2020-08-14) (54 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Причина смерті Поліорганна недостатність
Поховання Троєкуровське кладовище
Роки активності з 1985
Громадянство СРСР і Росія
Професії співачка, музична педагогиня, музична продюсерка, продюсерка
Освіта Сімферопольське музичне училище імені Петра Чайковського (1985) і Російська академія музики імені Гнесіних (1990)
Вчителі Кобзон Йосип Давидович
Інструменти вокал[d]
Заклад Tula Philharmonic Halld
Нагороди
Заслужений артист Росії
legkostupova.com

Валентина Валеріївна Легкоступова (30 грудня 1965, Хабаровськ, Хабаровський край, РРФСР — 14 серпня 2020, Москва)[1] — радянська і російська естрадна співачка, педагог, продюсер. Заслужена артистка Російської Федерації (2001)[2].

Внесена до бази «Миротворець» за свідоме порушення державного кордону України, підтримку та популяризацію терористичного режиму ЛНР. 10 травня 2017 року перебувала у місті Луганськ.

У лютому 2018 року була призначена російськими окупантами на посаду «начальника відділу культури» захопленої агресором Феодосії[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 30 грудня 1965 року в Хабаровську.

Батько — Валерій Володимирович[4], мати — Галина Іванівна[5]. Коли їй було три роки, родина переїхала до Феодосії.

У 1985 році закінчила Сімферопольське музичне училище імені П. І. Чайковського (по класу скрипки).

З 1985 по 1990 роки навчалася в Державному музично-педагогічному інституті імені Гнесіних у Москві на відділенні естрадного вокалу професора Йосипа Кобзона.

Дебют співачки на естраді відбувся в 1985 році в місті Херсоні Української РСР — сольний концерт з групою під управлінням Сєні Сона[6].

30 червня 1986 року отримала другу премію 1-го Всесоюзного телевізійного конкурсу молодих виконавців радянської естрадної пісні в місті Юрмалі Латвійської РСР, де виступила з піснями «Берег щастя» (В. Данілін, С. Сон — Ілля Резнік) і «Я все одно сподіваюся» (Маргарита Пушкіна — Кріс Кельмі)[7]. У тому ж році почала співпрацювати з композитором Раймондом Паулсом («Двоє», «В білих клавішах беріз» та інші пісні). З 1986 по 1992 роки працювала в Тульській обласній філармонії.

У 1987 році брала участь у фестивалі молоді в Чехословаччині і в Польщі (Зелена Гура), записала найпопулярнішу свою пісню «Ягода-малина» (музика В'ячеслава Добриніна, слова Михайла Пляцковського), яка була вперше показана на Центральному телебаченні в новорічному «Блакитному вогнику» 1 січня 1987 року. В кінці року пісня також увійшла до фіналу фестивалю «Пісня року».

У 1988 році стала дипломантом конкурсу «Сопот-88» (спеціальний приз журі). У тому ж році з'являються пісні «Крапля в морі» і «Кримський пляж». У 1989 році гастролювала по Німеччині в складі делегації від Міністерства культури СРСР, а в 1990 році — по Африці разом з групою Йосипа Кобзона. Після перерви в концертній діяльності, пов'язаної з народженням в 1991 році дочки, Легкоступова з 1993 по 1995 рік працювала в «Театрі естрадної пісні» під керуванням Льва Лещенка. У 1995 році виступала на фестивалі російської пісні в Болгарії.

У 2001 рік Валентина Легкоступова була солісткою Московського концертного об'єднання «Естрада»[2].

В кінці 2016 року артистка стала гостею програми Юлії Меньшової «Наодинці з усіма».

Смерть[ред. | ред. код]

У серпні 2020 року Легкоступова була госпіталізована зі своєї квартири в Москві в тяжкому стані, з черепно-мозковою травмою.

14 серпня 2020 померла в Москві

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружена з Олексієм Григор'євим — сином відомого звукоімітатора, режисера Юрія Григор'єва. У них двоє дітей. Донька Анетта (нар.. 1991) не є рідною донькою Олексія[8], за даними 2008 року, жила в Москві, син Матвій (нар.. 2001) — в селі[9].

У 2014 році Валентина Легкоступова переїхала на постійне місце проживання на острів Тенеріфе (Канарські острови, Іспанія). В основному займалася нерухомістю, але не припиняла концертну та викладацьку діяльність[10].

В серпні 2016 року розпочав роботу продюсерський центр Валентини Легкоступової «VL Music»[11].

На початку 2018 року переїхала у Феодосію, де очолила Феодосійський міський відділ культури[12].

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1994 — збірка пісень «Ягода-малина»
  • 2001 — «Я посміхаюся»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Умерла певица Валентина Легкоступова. РИА Новости (рос.). 20200814T1833. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.
  2. ↑ а б Указ Президента Российской Федерации В. Путина № 1473 от 23 декабря 2001 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 12 вересня 2018 у Wayback Machine.]. Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru(рос.)
  3. ↑ Легкоступова Валентина Валерьевна / Легкоступова Валентина Валеріївна / Legkostupova Valentina Valerevna [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ «Когда все дома с Тимуром Кизяковым», время 10:33—10:37.
  5. ↑ «Когда все дома с Тимуром Кизяковым», время 10:47—10:51.
  6. ↑ Екатерина Щеглова (21 квітня 2003). «Моё интервью — это моя игра». Интервью с Сеней Соном. Jewish.ru. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 22 травня 2013.
  7. ↑ Фестиваль молодых исполнителей Юрмала-Ялта-Москва. — Проведён впервые в июле 1986 года в Юрмале (Латвийская ССР), после проявления сепаратистских настроений в 1990 году — в Юрмале и параллельно в Ялте, в 1991 году — в Ялте, с 1992 по 1996 годы — в Москве. Архив с сайта «Песня года» (pesnyagoda.nm.ru) // archive.li
  8. ↑ «Когда все дома с Тимуром Кизяковым», время 22:57—23:05.
  9. ↑ Валентина Легкоступова: «Мои победы — муж и дети». Комсомольская правда. 7 жовтня 2008. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 7 жовтня 2008.
  10. ↑ Певица Валентина Легкоступова покинула Россию ещё два года назад. Суть событий. 10 січня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 23 листопада 2016.(рос.)
  11. ↑ Продюсерский центр Валентины Легкоступовой VL Music. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.(рос.)
  12. ↑ «Я не артистка Легкоступова, а муниципальный служащий» [Архівовано 1 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Легкоступова_Валентина_Валеріївна&oldid=40697058