Лейцин |
|
Інші назви | C6H13NO2 |
Ідентифікатори |
Номер CAS | 61-90-5 |
---|
PubChem | 6106 |
---|
Номер EINECS | 200-522-0 |
---|
DrugBank | 00149 |
---|
KEGG | D00030 і C00123 |
---|
Назва MeSH | D12.125.070.637 і D12.125.142.441 |
---|
ChEBI | 15603 |
---|
SMILES | CC(C)C[C@@H](C(=O)O)N |
---|
InChI | InChI=1S/C6H13NO2/c1-4(2)3-5(7)6(8)9/h4-5H,3,7H2,1-2H3,(H,8,9)/t5-/m0/s1 |
---|
Номер Бельштейна | 1721722 |
---|
Номер Гмеліна | 50204 |
Властивості |
Молярна маса | 131,18 |
Кислотність (pKa) | 2,36 (карбоксил); 9,60 (аміно) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) |
Інструкція з використання шаблону |
Примітки картки |
Лейци́н (L, Leu) — одна з двадцяти канонічних протеїногенних α-амінокислот, що входять до складу білків в живих організмах. Під час трансляції матричної РНК, лейцин кодується триплетними кодонами UUA, UUG, CUU, CUC, CUA, а також CUG. Як і інші α-амінокислоти за фізіологічних умов, лейцин існує у вигляді цвіттер-іону. Лейцин є незамінною амінокислотою. Відносно великий вміст лейцину є характерним для гідрофобних мембранних білків.