Леслі Гровз — Вікіпедія

Леслі Річард Гровз
Leslie Richard Groves
Ім'я при народженні	англ. Leslie Richard Groves
Народження	17 серпня 1896(1896-08-17) Олбані, штат Нью-Йорк, США
Смерть	13 липня 1970(1970-07-13) (73 роки) Вашингтон, США інфаркт міокарда
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар[1]
Країна	США
Рід військ	інженерні війська
Освіта	Командно-штабний коледж армії США, Військова академія США, Воєнний коледж армії США і Queen Anne High Schoold
Роки служби	1918—1948
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	Мангеттенський проєкт
Війни / битви	Перша світова війна, Друга світова війна і Окупація Нікарагуа
Автограф
Нагороди
Леслі Гровз у Вікісховищі

Леслі Річард Гровз (Leslie Richard Groves, нар.17 серпня 1896 — пом.13 липня 1970) — генерал-лейтенант армії США, в 1942—1947 — військовий керівник програми зі створення ядерної зброї (Мангеттенський проєкт).

Біографія[ред. | ред. код]

Леслі Гровз — син армійського капелана, нащадок французьких гугенотів, що висадилися в Америці в XVII столітті. Навчався в Університеті штату Вашингтон і Массачусетському технологічному інституті, потім поступив у військову академію в Вест-Пойнті. Після закінчення академії в 1918 служив в Інженерному Корпусі армії США. Одружився в 1922.

З 1934 — капітан, в 1936—1940 слухач академій Генерального штабу, з 1940 — майор генерального штабу . У тому ж році, в зв'язку з передвоєнним збільшенням армії, проведений в полковники. Служив на різних військово-будівельних проєктах, в тому числі на спорудженні будівлі Пентагону, придбав репутацію жорсткого, успішного, впевненого в собі керівника.

У вересні 1942 тимчасово підвищений у званні до бригадного генерала воєнного часу і призначений військовим керівником атомного проєкту, змінивши полковника Джеймса Маршалла. Саме Гровз дав проєкту кодове ім'я Мангеттенський. Гровз, як керівник проєкту, особисто вибрав і затвердив місця будівництва атомних об'єктів в Ок-Риджі, Ханфорді, Лос-Аламосі та інші, організував будівництво та постачання цих підприємств. Йому також приписується заслуга в розстановці пріоритетів при виборі альтернативних інженерних рішень (у тому числі методик поділу ізотопів). Попри те, що Гровз своїми армійськими методами дратував багатьох вчених, саме він наполіг на призначенні Роберта Оппенгеймера науковим керівником проєкту.

При виборі цілей для першого атомного бомбардування Японії Гровз виступав за знищення Кіото.

Повоєнні реформи привели до влади супротивників Гровза, і в січні 1947 Мангеттенський проєкт був виведений зі сфери відповідальності армії — під цивільну юрисдикцію. Фактично відсторонений від проєкту, після нетривалої служби в Лос-Аламосі, Гровз вийшов у відставку в 1948, поступаючись місцем в строю генералам-фронтовикам. До 1961 Гровз працював віце-президентом військово-промислової корпорації Sperry Rand; в 1962 випустив книгу спогадів «Тепер про це можна розповісти» (видана в СРСР в 1964).

Література[ред. | ред. код]

• Леслі Гровз, «Тепер про це можна розповісти», М., Атомиздат, 1964 на lib.ru [Архівовано 28 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

• + Leslie Англомовна бібліотека на wlu.edu
• Л. Гровз «Тепер про це можна розповісти» [Архівовано 28 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Див. також[ред. | ред. код]

• Товстун і Маля — фільм про Мангеттенський проєкт; в ролі Гровза — Пол Ньюмен

Примітки[ред. | ред. код]