Леся Мудрак — Вікіпедія

Олеся Мудрак-Ковалів
Леся Мудрак, 2014
Народилася 29 квітня 1985(1985-04-29) (38 років)
Легниця, Польська Народна Республіка
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність письменниця, філолог, перекладачка, журналістка, критикиня, редакторка
Alma mater Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Членство Національна спілка письменників України
Премії «Коронація слова» (2004), приватна премія м. Вупертайль (Німеччина) (2006), «Мистецький олімп України» (2009), премія Всесвітнього фестивалю поезії «Ditët e Naimit» (2013), друга премія поетичного фестивалю «Серед слів і безкінечності» (2014).

CMNS: Леся Мудрак у Вікісховищі

Оле́ся Ві́кторівна Мудра́к-Ковалі́в, творчий псевдонім Ле́ся Мудра́к (нар. 29 квітня 1985, м. Легніца, Польща) — українська письменниця, філологиня, перекладачка, критикиня, менеджерка, редакторка, громадська діячка. Кандидатка філологічних наук. Членкиня Національної спілки письменників України, асоціації журналістів та Громадської ради при Міністерстві культури України (2014—2015 рр.), помічниця-консультантка народного депутата України Тараса Креміня (2015—2019 рр.), експертка Українського культурного фонду (програма «Культура без бар'єрів») (2022 р.). Від 28 липня 2023 року — в складі Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка

Життєпис[ред. | ред. код]

Жила і навчалася у м. Дніпропетровську.

Закінчила відділення літературної творчості КНУ імені Тараса Шевченка (2007). Достроково захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук на тему: «Еротична лірика: жанрова специфіка та ідіостилі» (2014).

Працювала завідувачем міжнародного відділу в Міжнародній школі україністики Національної академії наук України, викладачем Гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка, автором та ведучою на інтернет-каналі «Укрлайф TV», редактором у видавництвах, літературним менеджером, модератором численних літературно-мистецьких дійств.

Секретар НСПУ по роботі з молодими авторами (2014—2016)[1], член Правління НСПУ (з 29 листопада 2014 року)[2].

Нині — науковий співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».

Із 2023 року куратор українсько-литовських мистецьких проєктів (зокрема проєкту «Нескорені й ніжні», який присвячений поезії воїнів-митців).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Була автором щотижневої рубрики на літературному порталі «Друг читача». Співзасновником номінації «Найеротичніший твір» у літературному конкурсі «Коронація слова 2012». Учасницею численних конференцій, фестивалів, літфорумів, теле- та радіоефірів. Організовала камерні (Укрлаф-тіві) й масові («Творчі п'ятниці» в СПУ, конференції, круглі столи) літературно-художні та культурні заходи із залученням письменників, співаків, композиторів, танцівників, скульпторів, художників та інших, сама репрезентувала «театр одного актора», виконуючи в ньому власні поезії.

У січні 2020 у київському театрі «Сузір'я» відбулася театралізована презентація поезо-вистави «Поміж жіночих звивин» (режисер — Сергій Архипчук).

Автор й виконавець проєктів:

  • Провела в 2014 р. Міжнародний поетичний фестиваль «Terra poetica» за участі 15-ти країн світу (проєкт здійснено під патронатом Міністерства культури України, Фонду культури України)
  • Після 8-річної перерви відновила й знайшла фінансування на найстаріший Міжнародний конкурс кращих творів молодих літераторів «Гранослов».
  • Спільний проєкт із діаспорою Угорщини (в особі Уляни Княгинецької та доцента КНУКіМА Олени Диби) в м. Будапешті: провели перший міжнародний конкурс «Українська казка ХХІ століття», видана книга «Базиліка Святого Іштвана»(післямова — Леся Мудрак)
  • За спеціальною програмою Міністерства культури Польщі, спільно із  журналом «Всесвіт», перебуваючи на посаді секретаря по роботі з молоддю НСПУ, сприяла відвідинам Польщі (м. Щецин) школярів Кіровоградщини, де обдаровані діти мали змогу поспілкуватися з польськими однолітками та обмінятися творчим досвідом.
  • Провела обласні наради молодих літераторів на Хмельниччині, Херсонщині, Рівненщині, брала участь в організації перекладацької співпраці з молодими письменниками, налагоджувала контакти з молодими письменниками Білорусі, Польщі, Словаччини, Азербайджану. 
  • Провела Міжнародний молодіжний літературний форум, що відбувся 27-29 квітня 2015 р. в Києві, у якому взяли участь 120 учасників з усієї України (включно з АР Крим) та міжнародні учасниками. У межах заходу було проведено майстер-класи поезії, прози, драматургії, а також лекторій від брендових видавців та громадських діячів. Молодь мала нагоду не лише поспілкуватися між собою, представити свою творчість, а й побачити зірок української естради (Тоню Матвієнко, Ігора Гроходського, гурт «Тінь сонця» тощо). Юних митців привітали Міністр молоді й спорту І. Жданов, Посол Азербайджану Е. Мадатлі, Проректор КНУ ім. Тараса Шевченка П. Бех.
  • До дня Поезії у Рівненському облдрамтеатрі здійснено акцію « Класики та сучасники» (молодь з усієї України читала улюблені вірші класиків вітчизняної літератури різних поколінь; створено молодіжну платформу при Рівненській ОО НСПУ (очільниця — Ірина Баковецька).
  • Спільно з Головним редактором «Золотої пекторалі» В. Погорецьким та місцевою владою м. Чорткова ініціювала  створення щорічної літературної школи на Тернопіллі. 
  • Спільно з Міністерством молоді й спорту, Малою академією наук України, видавництвом «Самміт-книга» провела творчий вікенд для обдарованих дітей-школярів у Пущі-водиці(2015 р.). 
  • На запрошення Малої академії наук України, очолила журі та брала активну участь у розробці та підготовці  всеукраїнського конкурсу  «Розкрилля душі», присвячений 85-річчю від дня народження Ліни Костенко(участь взяли понад 150 учнів з усієї України).
  • У серпні 2015 р. за підтримки Виноградівської міської ради виступила в ролі співорганізатора літературно-мистецького фестивалю «Карпатський пегас» на Закарпатті, в якому взяли участь письменники різних поколінь (читання віршів на конях, творча ватра, читання нон-стоп…).
  • Як секретар по роботі з творчою молоддю, формувала роботу літературної сцени на фестивалі «Трипільське коло 2015».
  • Акція до Дня закоханих «1001 ніч про кохання» (молоді автори цілодобово читали поезію про любов) та арт-шоу «Кохання з першого погляду» за участі творчої молоді Києва (Співорганізаторами виступили журналістка Віта Прокопчук та ГО «Літмайданчик» в особі Анни Дегтярьової). 
  • Член оргкомітету книжкового фестивалю « Зелена хвиля» (м. Одеса, серпень 2016 р.)
  • Спільно з Аграрною партією та видавництвом «Саміт-книга» ініціювала та очолила оргкомітет Всеукраїнського літературного конкурсу на сільську та аграрну тематику ім. Г. Тютюнника (з 2016 р. — дотепер)
  • Автор і модератор проєкту «Вечеря на 12 персон» (спільно з класиками житомирської школи прози та прозовим літературним угрупуванням «Свідки слова»)
  • У театрі «Сузір'я» спільно з літераторкою та співачкою SoIomia втілили літературно-мистецький проєкт «Мистецьке казино „Червоне і чорне“».
  • Спільно з громадською діячкою Мариною Статкевич провели низку зустрічей із популярними діячами культури та мистецтв «Ранкова кава з…»
  • Співорганізаторка і ведуча проєкту «Танго одкровень: аніма тексту», учасниця й репрезентантка дизайнерських проєктів «Синій льон» та «Новий рік із Anna Sorel».
  • учасниця глянцевого проєкту «Українська мить», « Культурний тренд»; мистецького проєкту « Kisses from Ukraine by TBelz», освітнього проєкту «Наша школа».
  • У CulturEUkraine, культурному просторі для українців, була ініціатором та співорганізатором літературно-музичного вечора на День Конституції та День незалежності.
  • Співорганізатор заходу « Кохання і війна» в літературному музеї  Майроніса(м. Каунас)
  • У Вільнюській міській центральній бібліотеці виступила співорганізатором вечора українських поетів та поеток.
  • Член журі різноманітних фестивалів, конкурсів: « Коронація слова», «Мовою серця», «Перодактиль», і т. д.;
  • Голова журі Національного літературного конкурсу «О-бачність» програми з попередження дорожньо-транспортного травматизму дітей та молоді «Traffic Challenge»; Член ГО «Еліта держави».

Від 28 липня 2023 року — в складі Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка[3][4].

«Terra poetica» (2014)[5][ред. | ред. код]

Спільно з Фондом співпраці суспільства, бізнесу та влади започаткувала й постійно проводить акції з наповнення сільських бібліотек сучасними українськими книжками.

«Міжнародний молодіжний літературний форум»[6].

Міжнародний конкурс творів молодих літераторів «Гранослов»[7].

Різне[ред. | ред. код]

Упорядниця англомовної антології «Terra poetica»(«Саміт-книга», 2014), однойменного міжнародного альманаху поезії («Саміт-книга», 2016), прози та поезопрози («Саміт-книга», 2017) та есеїстики («Саміт–книга», 2019).

На замовлення Державного центру перекладу Азербайджану виступила як співперекладачка книги відомого азербайджанського поета Салама Сарвана «І потонути неможливо, неглибокий цей світ...» (2020, «Саміт-книга»).

Авторка численних передмов, критичних статей, рецензій на книжки сучасних українських авторів.

Літературний редактор у вітчизняних та міжнародних виданнях.

За результатами опитування видання «Журналіст» (2018), увійшла у дванадцятку рейтингу успішних жінок серед мисткинь.

Мама двох дітей: донька — Дарина (12 р.), син — Олесь (4 р.)

Творчість[ред. | ред. код]

Автор збірок:

  • «Оголена самотність» (ВЦ «Просвіта» Київ, 2006);
  • «Горизонтальна зебра» (Київ, 2009, у співавторстві з Юрієм Ковалевим);
  • «ТекС-ТИ-ЛЬ & Libido» (рефлексії) («Самміт-книга» Київ, 2015);
  • «Поміж жіночих звивин» (проєкт журналу «O'Ukraine» Київ, 2019).
  • Салам Сарван «І потонути неможливо, неглибокий цей світ...» («Самміт-книга», 2020); переклад книги українською — Леся Мудрак;
  • Лейла Алієва «Світ тане, як сон» («Ярославів Вал», 2021); переклад книги українською — Леся Мудрак.
  • Упорядниця антології молодої Української поезії "Римова.30+"; Київ, "Політпринт", 2021
  • Співавтор "Абетки переможців", Київ, "Самміт-книга", 2023

Твори опубліковані у пресі, інеті, антологіях та альманахах.

Вірші перекладені польською, німецькою, білоруською, болгарською, англійською, албанською, азербайджанською, македонською, французькою мовами.

У січні 2020 у столичному театрі «Сузір'я» відбулася театралізована презентація поезо-вистави «Поміж жіночих звивин» (режисер — Сергій Архипчук).

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • лауреат премії «Коронація слова» (2004)
  • лауреат приватної премії м. Вупертайль (Німеччина) «За вишукану розкутість українського слова» (2006)
  • диплом Міністерства культури України «За вагомий внесок в розвиток української літератури» (2009)
  • лауреат Національної програми «Мистецький олімп України» (2009)
  • стипендіат Міського голови (Київ, 2013)
  • лауреат Всесвітнього фестивалю поезії «Дітет де Наіміт» («Ditët e Naimit») (2013)[8]
  • друга премія поетичного фестивалю «Серед слів і безкінечності» (Італія, 2014)
  • книга поезій « ТекС-ТИ-ль & libido» стала лауреатом « Книга року 2015» і увійшла у рейтинг кращих поетичних книг, що були видані у 2015 році
  • У червні 2022 року стала стипендіаткою «Літературного фонду» в Вільнюсі (Литва)
  • У 2023 р. стала стипендіаткою Міністерства культури Литви

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Затверджено склад Секретаріату НСПУ. // Літературна Україна. — № 48 (5577). — 11 грудня 2014
  2. Відбувся сьомий позачерговий письменницький з'їзд. // Літературна Україна. — № 47 (5576). — 4 грудня 2014
  3. Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 454/2023 «Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  4. Президент затвердив новий склад Комітету Шевченківської премії
  5. Положення про поетичне Євробачення. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  6. Гучна подія цієї весни! Міжнародний молодіжний літературний форум — 27-28 квітня 2015 в Києві — Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 18 травня 2015.
  7. Літературний конкурс молодих авторів «Гранослов» повертається! — Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  8. Українка Леся Мудрак стала лауреаткою Всесвітнього фестивалю поезії на Балканах. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]