Либідська площа — Вікіпедія

Либідська площа
Київ
Місцевість Нова Забудова
Район Голосіївський
Розміщення між Великою Васильківською вулицею, вулицею Джона Маккейна, бульваром Миколи Міхновського, Залізничним шосе, вулицею Антоновича і провулком Руслана Лужевського
Назва на честь Либідь
Колишні назви
Площа Дзержинського
Координати 50°24′46″ пн. ш. 30°31′28″ сх. д. / 50.41278° пн. ш. 30.52444° сх. д. / 50.41278; 30.52444Координати: 50°24′46″ пн. ш. 30°31′28″ сх. д. / 50.41278° пн. ш. 30.52444° сх. д. / 50.41278; 30.52444
Транспорт
Найближчі станції метро  «Либідська»
Автобуси А 20, 27, 51, 52
Тролейбуси Тр 1, 12, 42, 43, 50, 91Н
Маршрутні таксі Мт 212, 239, 303, 305, 412, 422, 444, 450, 457, 470, 507, 519, 520, 539, 546, 557, 590, 726, 729, 736, 739, 801, 812, 825
Найближчі залізничні станції Київ-Деміївський
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10431
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Либідська площа у Вікісховищі

Либідська пло́ща — площа в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Розташована між Великою Васильківською вулицею, вулицею Джона Маккейна, бульваром Миколи Міхновського, Залізничним шосе, вулицею Антоновича і провулком Руслана Лужевського.

Історія[ред. | ред. код]

Площа виникла в середині XX століття. З середини 1950-х років мала назву площа Дзержинського, на честь радянського партійного та державного діяча Фелікса Дзержинського.

Після здобуття Україною незалежності на деяких мапах часто називалася як Либідська площа (від станції метро «Либідська»), хоча офіційного рішення щодо її перейменування на той момент ще не приймалося[1].

Сучасна назва — з 2015 року, на честь легендарної сестри засновників Києва на ім'я Либідь[2].

Установи та заклади[ред. | ред. код]

19 листопада 2012 року на території площі було відкрито найбільший в Україні торговельно-розважальний центр «Океан Плаза».

Також з іншої сторони площі існує торговельний центр «Інтервал-Плаза».

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

У сквері посередині площі 1967 року було споруджено пам'ятник Чекістам, автори — скульптор Василь Бородай та архітектор Анатолій Ігнащенко. Його було визнано пам'яткою історії місцевого значення 1970 року.[3] На виконання закону про декомунізацію пам'ятник передбачалося демонтувати та передати музею. Натомість 2016 року його було вщент зруйновано із застосуванням важкої будівельної техніки.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лист Головного управління з питань внутрішньої політики та звя'зків з громадськістю Київської міської державної адміністрації від 17 серпня 2011 року щодо офіційних назв деяких вулиць та площ міста. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
  2. Обговорення щодо перейменування площі Дзержинського у Голосіївському та Печерському районах міста Києва на площу Либідську // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2014 (2015). — 20 листопада. — 20 січня.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.01.1970 № 159.

Джерела[ред. | ред. код]