French
DeutschЛизогуб Яків Кіндратович — Вікіпедія
| Яків Лизогуб | |
|---|---|
| Яків Кобиза (Кобизенко) | |
| Ім'я при народженні | Яків Лизогуб |
| Народився | 1620 Гельмязів |
| Помер | 9 серпня 1689 Чернігів |
| Поховання | Єлецький монастир |
| Країна |  Гетьманщина |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Гетьманщина |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія |
| Посада | наказний гетьман |
| Військове звання | полковник канівський, полковник чернігівський |
| Конфесія | православний |
| Рід | Лизогуби |
| Батько | Kondraty Ivanovich Lyzohubd |
| У шлюбі з | Agafia Barand |
| Діти | Юхим Лизогуб |
 | |
Яків Кіндратович Лизогуб (*1620[1], Гельмязів — †9 серпня[2] 1698, Чернігів) — український військовий і політичний діяч, полковник канівський (1666—1669), чернігівський (1687—1698).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився Яків Кобиза (Кобизенко) Лизогуб у містечку Гельмязів, у родині козака Гельмязівської сотні.
В 1667 році Яків Лизогуб брав участь у посольстві Івана Брюховецького до московського царя. В період гетьманства Петра Дорошенка призначався генеральним осавулом (1669-74) і наказним гетьманом (1670, 1673). Брав участь у вербування калмицької кінноти в армію Гетьманщини. У Лизогубівському літописі зазначено, що 1665 р. лівобережний гетьман «посилав Якова Лизогуба, асаула генерального», запросити калмиків для допомоги у війні з поляками. Той успішно впорався із завданням і у 1665 році калмицька кіннота успішно воювала на боці Гетьманщини, зокрема у битві під Білою Церквою.[3]
У 1674 році перейшов на службу до гетьмана Івана Самойловича. Мешкав у Конотопі.
У 1687 році був одним з претендентів на гетьманську булаву. В 1687-98 роках — чернігівський полковник, учасник Чигиринських походів 1677 і 1678 та Кримських походів 1687 і 1689. Під час здобуття Азова в 1696 році був наказним гетьманом (див. Азовські походи 1695-96).
Помер у Чернігові, був похований в усипальниці Успенського собору Єлецького монастиря.
Був одружений з Агаф'єю Баран, у шлюбі мав 6 дітей — 5 дочок Євдокію (у шлюбі Гамалія), Гафію (у шлюбі Манджос), Марію († 1737), Домникію (у шлюбі Кандиба, † 1749), Пелагію (у шлюбі Томара) та єдиного сина Юхима.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чухліб Т. В. Козацьке коріння Миколи Гоголя. — К.: Наш час, 2009. — С.35-48.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Як голодні козаки Азов у 1696 році взяли. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Довідник з історії України [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Родовід Лизогубів [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Лизогуб Яків [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 828-829. — 1000 екз.