French
DeutschЛистовий метал — Вікіпедія
Листовий метал — метал в формі листів та широких листових смуг, що виготовляється прокаткою (або, рідше, куванням).
Класифікація[ред. | ред. код]
За товщиною[ред. | ред. код]
Розрізняють тонколистові та товстолистові метали. Гранична товщина між ними, в залежності від матеріалу, знаходиться в діапазоні від 2 до 5 міліметрів. Верхньою межею товщини для сталевих листів зазвичай вважається 160 мм (іноді межа проводиться на 75 мм). Плоскі вироби більшої товщини називаються слябами.
Тонка (0,2-0,5 мм) сталь називається бляхою.
Властивості окремих металів (таких, як алюміній, свинець, мідь) дозволяють виготовляти дуже тонкі аркуші (фольгу товщиною менше ніж 0,2 мм).
За способом прокатки метала[ред. | ред. код]
При виготовленні листових металів розрізняють гарячекатані та холоднокатані. Холодну прокатку використовують для тонколистових металів, гарячу — для тонко- і товстолистових.
Історія про метал[ред. | ред. код]
Листовий метал застосовувався людством з найдавніших часів. Одним з видатних досягнень в цій області є бронзові Балаватські ворота, виготовлені в Ассирії в IX столітті до н. е.
У Стародавній Греції листовий метал (зазвичай бронза, рідше срібло, латунь, вкрай рідко — золото) виготовлявся за допомогою ручного кування і мав порівняно невеликі розміри; після нанесення рельєфного зображення за допомогою карбування застосовувався для виготовлення металевих посудин і прикрашення фризів. Щити воїнів іноді покривалися листовим залізом .
У Стародавньому Римі листовий свинець застосовувався для:
- виготовлення жолобів, водостоків, труб за допомогою паяння;
- покриття дерев'яних деталей суден.
Технологія прокатки в античні часи не застосовувалася. Поява прокатки сягає ранньомодерних часів (перша відома згадка припадає на XVI століття і міститься в паперах Леонардо да Вінчі[1]); спочатку за її допомогою виготовлялися мідні листи для картин (такі листи, виготовлені спочатку куванням, а потім вже прокаткою, відомі вже на початку XVII століття[2]). Масове застосування прокатки почалося в Європі у XIX столітті.
Обробка[ред. | ред. код]
Обробка листового металу — одна з технологій металообробки, пов'язана з обробкою листового металу. Охоплює технології розкрою (механічну, лазерне і плазмове різання), згинання, пробивну технологію, а також комбіновані технології, що охоплюють кілька послідовних перерахованих операцій. Класичними інструментами механічного різання металу є ножиці по металу та гільйотина. Пробивають і згинають листовий метал за допомогою пресів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Grove Encyclopedia of Materials and Techniques in Art [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.]. Oxford University Press, 2008. С. 376.
- ↑ Paul Craddock. Scientific Investigation of Copies, Fakes and Forgeries [Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.]. Routledge, 2009<. С. 157.
Література[ред. | ред. код]
- Листовой металл [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.]. // Большой энциклопедический политехнический словарь. 2004.
- Листовой металл [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.]. Словарь античности. — Перевод с немецкого. М.: Прогресс. Лейпцигский Библиографический институт. 1989.
- Листовая сталь [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.]. // Грингауз Ф. И. Слесарь-жестянщик по промышленной вентиляции. Изд. 3-е, переработ, и доп. М., Госстройиздат, 1959.
- Pearce, R. 4000 Years of Sheet Metal Forming [Архівовано 23 липня 2014 у Wayback Machine.]. // Formability of Metallic Materials— 2000 A. D., ASTM STP 753. ASTM, 1982. С. 3-18.