Литовська Гельсінська група — Вікіпедія

Литовська Гельсінська група
(ЛГГ)
Дата заснування 1976
Дата ліквідації 1981
Тип правозахисна організація
Засновники Вікторас Пяткус
Ключові особи Кароліс Гаруцкас, Ейтан Фінкельштейн, Вона Лукаускайте-Пошкене, Вікторас Пяткус, Томас Венцлова
Адреса Вільнюс

Литовська Гельсінська група (лит. Lietuvos Helsinkio grupė, повна назва Громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод у Литві, лит. Helsinkio susitarimų vykdymui remti Lietuvos visuomeninė grupė) — перша відкрита правозахисна організація у Литовській РСР. Діяла протягом 1976-1981 років.

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

Створена у листопаді 1976 року. Членами-засновниками ЛГГ стали литовські дисиденти Кароліс Гаруцкас, Ейтан Фінкельштейн, Вона Лукаускайте-Пошкене, Вікторас Пяткус і Томас Венцлова.

Діяльність[ред. | ред. код]

Литовська Гельсінська група збирала відомості про порушення прав людини у радянській Литві, оприлюднила близько 30 документів і звернень (декілька — спільно з Московською Гельсінською групою). Прихильники ЛГГ — зокрема, Стасіс Каушиніс — поширювали її ідеї та друковані матеріали у середовищі молоді та студентства.

Репресії проти ЛГГ[ред. | ред. код]

У 1977 році одного із членів-засновників групи, Томаса Венцлову, було вислано із Радянського Союзу.

У 1981 році — внаслідок хвилі арештів — решта членів-засновників ЛГГ (крім Лукаускайте-Пошкене) опинилися в місцях позбавлення волі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]