Ложки (музичний інструмент) — Вікіпедія

Дерев'яні ложки — ударний музичний інструмент у слов'янській культурі. Ігровий комплект складають від 3 до 5 ложок поварьошек, з яких одна велика. Велику ложку затискають за рукоятку в халяву чобота, інші тримають між пальцями однієї або обох рук ^[1]. Звук створюється шляхом удару одна об одну опуклих боків черпаків. Тембр звуку залежить від способу звуковидобування. У Білорусі при грі традиційно використовуються тільки дві ложки^[2] .

Зазвичай один виконавець використовує три ложки, дві з яких закладаються між пальцями лівої руки, а третя береться в праву. Удари здійснюються третьою ложкою по двом ложкам в лівій руці. Зазвичай для зручності удари здійснюються на руці або коліні. Іноді до ложок підвішують дзвіночки . Перша згадка про ложках в 1259 році.

Крім того, ложки широко використовуються в американській фолк-музиці і менестрель-шоу. Данкан Кемпбелл з UB40 є професійним музикантом-ложкарем у Великій Британії. Британський артрок-урт Caravan на своїх виступах використовує електричні ложки (ложки, забезпечені пристроєм електричного посилення звуку), на яких грає Джефф Річардсон.

Див. також[ред. | ред. код]

• Кастаньєти
• Клаві

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Васильєв Ю. А., Широков А. С. ложки / / Розповіді про російських народних інструментах.   — 2-е вид.   - М.: Радянський композитор, 1986.   - С.   13-14.   - 88   с.
• Буданков О. А., Вахутінскій М. Б., Петров В. К. ложки / / Практичний курс гри на російських народних духових та ударних інструментах.   - М.: Музика, 1991.   - С.   78-83.   - 189   с.
• Ритов Д. А. Російська ложка. Музично-ігрова енциклопедія. Навчально-методичний посібник.   - СПб. : Композитор, 2011 року.   - 224   с.
• Ложки / / Музична енциклопедія.   - М.: Радянська енциклопедія, 1976.   - Т.   3.   - С.   315.   - 1104   с.

Посилання[ред. | ред. код]

• Російські інструменти. [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] ложки [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]