Ложовська Зінаїда Яківна — Вікіпедія

Ложовська Зінаїда Яківна
Народилася 21 червня 1938(1938-06-21) (85 років)
Кам'яна Гребля, Сквирський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Національність українка
Alma mater Львівський національний університет природокористування
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений агроном Української РСР

Зінаїда Яківна Ложовська (дівоче — Левченко; нар. 21 червня 1938(19380621), село Кам'яна Гребля, Сквирський район, Київська область) — українська радянська діячка, голова колгоспу «Серп і Молот» села Білий Камінь Золочівського району Львівської області. Герой Соціалістичної Праці (22.12.1977). Кандидат у члени ЦК КПУ (лютий 1981 — червень 1990 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 21 червня 1938 року в селі Кам'яна Гребля Сквирського району Київської області.

Член КПРС з 1958 року.

У 1960 році переїхала працювати до колгоспу «Серп і Молот» села Білий Камінь Золочівського району Львівської області.

У 1960—1973 роках — агроном, головний агроном колгоспу «Серп і Молот» села Білий Камінь Золочівського району Львівської області.

Закінчила заочне відділення Львівського сільськогосподарського інституту.

У лютому 1973 — 1991 року — голова колгоспу «Серп і Молот» села Білий Камінь Золочівського району Львівської області.

Досягнула великих успіхів у розвитку тваринництва: за рік надої молока в колгоспі «Серп і Молот» збільшилися вдвічі. У 1975 році завершене будівництво великого тваринницького комплексу із санпропускником, сауною, зубопротезним (стоматологічним) кабінетом, кімнатами для відпочинку та навчання, пральнею, а також збудовано комплекс будівель під тракторну бригаду. Напрямком у розвитку тваринництва було вирощування нетелів, тобто продуктивно запліднених телиць, а за деякий час колгосп реалізовував 1000 нетелів на рік. За особливі досягнення в сільському господарстві Зинаїді Яківні Ложовській Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 грудня 1977 року присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної праці з врученням золотої медалі «Серп і Молот».[1] Орденами і медалями були також нагороджені 63 члени колгоспу.[2]

У 1992—1999 роках — керівник асоціації кооперативів колгоспу «Надбужжя» села Білий Камінь Золочівського району Львівської області. Згодом була засновником Товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Надбужжя».

Після виходу на пенсію мешкала в селі Білий Камінь.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія села Білий Камінь. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 грудня 2017.
  2. Білий Камінь / ІМСУ… — С. 347.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Тронько П.(голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 347.
  • Лозицький B. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918-1991). — Київ : Генеза, 2005. — С. 359-362. — ISBN 966-504-407-9.
  • газета «Вільна Україна» (Львів) — 1977 рік — 27 грудня.