Лубяницький Іван Захарович — Вікіпедія

Лубяницький Іван Захарович
Ім'я при народженні	Лубяницький Іван Захарович
Народження	1886(1886) село Жуків, Заславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть	19 березня 1921(1921-03-19) на Північній Двіні
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	Підполковник
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна
Нагороди

Лубяницький Іван Захарович (1886, ? — 19 березня 1921, на Північній Двіні) — військовий старшина Армії Української Держави.

Біографія[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 1910 року — поручик 122-го піхотного Тамбовського полку (у місті Харків), у складі якого брав участь у Першій світовій війні.

Нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (15 січня 1917 року, за бій 8 жовтня 1915 року). Останнє звання у російській армії — підполковник.

У березні 1918 року вступив до Окремої Запорізької дивізії Армії УНР, служив у 2-му Запорізькому полку. З 4 листопада 1918 року — командир 4-го Запорізького ім. Б. Хмельницького полку Армії Української Держави. Після початку протигетьманського повстання виїхав на Дон.

Згодом у Росії потрапив в полон до червоних. Утримувався в Архангельському концтаборі.

Страчений на Північній Двіні.

Література[ред. | ред. код]

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.