Лукінов Іван Іларіонович — Вікіпедія

Лукінов Іван Іларіонович
Народився	5 жовтня 1927(1927-10-05) село Попівка Корочанського району, тепер Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер	4 грудня 2004(2004-12-04) (77 років) Вашингтон, США
Місце проживання	Київ
Країна	СРСР  Україна
Національність	росіянин
Діяльність	економіст
Alma mater	Харківський сільськогосподарський інститут
Галузь	Економіка (наука)
Заклад	Інститут економіки
Вчене звання	дійсний член РАСГНd
Науковий ступінь	доктор економічних наук
Членство	НАН України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Лукінова Тетяна Борисівна[1]
Нагороди

Іван Іларіонович Лукінов (5 жовтня 1927(19271005), Попівка — 4 грудня 2004, Вашингтон) — український науковець-економіст, академік АН УРСР (з 1976), віцепрезидент АН УРСР (з грудня 1979), академік АН СРСР (з 1984), академік ВАСГНІЛ (1973). Почесний член Шведської королівської академії сільського та лісового господарства (1975), член Міжнародної асоціації економістів-аграрників (1970), член Європейської асоціації економістів-аграрників (1977). Директор Інституту економіки АН УРСР (1976—2003).

Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1976—1981 р. Член ЦК КПУ в 1981—1990 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 жовтня 1927 в с. Попівка Корочанського району Бєлгородської області, Російська Федерація. У 1941 році закінчив 8 класів середньої школи.

У 1946 році закінчив Корочанський сільськогосподарський технікум, в 1951 — Харківський сільськогосподарський інститут (економічний факультет), в 1954 — аспірантуру Інституту економіки Академії наук УРСР (Київ).

З 1949 року — технік, інженер Північно-Донецької експедиції агролісопроекту; референт, молодший науковий співробітник Інституту економіки АН УРСР, науковий співробітник АН УРСР.

Член КПРС з 1953 року.

Захистив дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (1954) і доктора економічних наук (1964). В 1968 йому було присвоєно наукове звання професора.

До 1967 року — завідувач сектору економіки і науки сільськогосподарського відділу ЦК КПУ.

Працював директором (1967—1976) Українського НДІ економіки і організації сільського господарства ім. О. Г. Шліхтера. В.о. директора (1976—1977), директор (з 1977) Інституту економіки АН УРСР (згодом Національної АН України), з лютого 2003 р. — почесний директор Інституту економіки НАН України, з 1 січня 2004 р. — Об'єднаного інституту економіки НАН України. Член Президії (з 1976); в.о. академіка-секретаря (1976—1977), академік-секретар (1993—1998) Відділення економіки; віцепрезидент, голова Секції суспільних наук (1979—1993) НАН України.

Дружина — мовознавиця, доктор філологічних наук Тетяна Лукінова (нар. 1927).

Помер у Вашингтоні на 78-му році життя 4 грудня 2004 року^[2]. Похований в Києві, на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 50.4174917° пн. ш. 30.5008500° сх. д. / 50.4174917; 30.5008500).

Основні твори[ред. | ред. код]

Опубліковано близько 600 наукових праць, в тому числі 77 книг і брошур, з них 30 монографій.

• «Проблемы экономических взаимоотношений государства с колхозами», К., 1974
• «Воспроизводство и цены» — М.: Экономика, 1977. — 431 с.
• «Аграрные проблемы развитого социализма» 1979
• «Економічні трансформаціï» (наприкінці XX сторіччя) / Нац. АН Украïни. Ін-т економіки. — Киïв, 1997. — 455 с.
• «Эволюция экономических систем»

Нагороди[ред. | ред. код]

Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1979). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора (5.10.1977), орденом «Знак Пошани», почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (2.10.1987). Лауреат Премії НАН України імені М. В. Птухи (1999).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2017 році у Києві, на будинку 2-4/7 по вулиці Пушкінській, де у 1957—2004 роках жив Іван Лукінов, встановлена меморіальна дошка в пам'ять про нього^[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• http://dspace.nbuv.gov.ua/dspace/bitstream/handle/123456789/9590/41-Pirozhkov.pdf?sequence=1
• http://iee.org.ua/ua/persons/51 [Архівовано 1 вересня 2010 у Wayback Machine.]

Джерела та література[ред. | ред. код]

• О. М. Онищенко, В. М. Трегобчук. Лукінов Іван Іларіонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 294. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• О. А. Стратілат. Лукінов Іван Іларіонович [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• В. Ю. Тонкаль, В. М. Пелих, Б. Г. Стогній. Академія наук Української РСР. — К.: Наукова думка, 1980.
• Лукінов Іван Іларіонович: Біобібліографія до 70-річчя / Вступ. ст. — Л. К. Безчасний, М. С. Герасимчук, Т. І. Дерев'янкін, В. Ф. Кифорак, С. І. Пирожков / Упоряд. І. О. Синчило, В. Є. Міхіденко / Відп. ред. О. М. Онищенко. — К. : Наук. думка, 1997. — 120 с.