Лурд (фільм, 2009) — Вікіпедія

Лурд
фр. Lourdes
Жанр драма
Режисер Джесіка Гауснер
Продюсер Філіп Бобер
Мартин Гшлахт
Сюзанна Маріан
Сценарист Джесіка Гауснер[de]
У головних
ролях
Сільвія Тестю
Бруно Тодескіні
Леа Сейду
Оператор Мартин Гшлахт
Кінокомпанія ARTE
Canal+
Coop 99
Дистриб'ютор Mozinetd[1]
Тривалість 99 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Австрія Австрія
Німеччина Німеччина
Рік 2009
Кошторис 2 млн.
IMDb ID 1405809
Рейтинг IMDb: 6.9/10 stars

«Лурд» (фр. Lourdes) — фільм 2009 року режисера Джесіки Гауснер[de]. Він отримав премію «Віденського міжнародного кінофестивалю» (Viennale) 2009 року за найкращий фільм.

Зміст[ред. | ред. код]

Головна героїня фільму Христина — молода жінка в інвалідному візку, хвора на розсіяний склероз. Любить подорожувати. До Люрду приїхала з чисто практичних міркувань, сподіваючись, що там принаймні буде гарантована добра опіка. Вона бере участь у всіх заходах паломництва: відвідує базиліку в міжнародному натовпі, присутня на месі, дивиться фільм про людину, яку зцілив вхід до печери, де Бернадетті з'явилася Діва Марія у біло-синіх шатах.

Одного разу вночі Христині приснилася Пресвята Богородиця. У ході зустрічі зі священиком Христина відверто сказала, що заздрить здоровим людям, нікому не співчуває, і хотіла би вести нормальне життя.

Одного ранку Христина прокидається здоровою. Віруючі називають це дивом, однак медики відзначають, що при розсіяному склерозі бувають тимчасові поліпшення. Деякі з інших інвалідів починають заздрити Христині. А між тим у неї зав'язуються стосунки зі старшим групи паломників Куно.

Фільм закінчується балом для паломників. Танцюють ті, хто недавно стояв у черзі до печери: з хворим тілом або душею, або просто цікаві.

Ролі виконують[ред. | ред. код]

  • Сільвія Тестю — Христина
  • Бруно Тодескіні — Куно з Мальтійського ордену
  • Еліна Льовензон — сестра Сесилія з Мальтійського ордену
  • Леа Сейду — Марія, молода сестра-жалібниця з Мальтійського ордену, яка доглядає за Христиною
  • Жилет Барб'є — пані Гартл, яка прагне отримати вигоду з дива
  • Герард Лібман[de] — отець Нігль

Звукова доріжка[ред. | ред. код]

  • «Аве Марія» — Франц Шуберт
  • «Звертаюся до тебе, Господе, Ісусе Христе» (Ich ruf' zu dir, Herr Jesu Christ, BWV 639, зі збірника «Das Orgelbüchein») — Йоганн Себастьян Бах
  • «Токката і фуга ре мінор» (BWV 565) — Йоганн Себастьян Бах
  • «Insieme noi» — муз. Енріко Рікарді, сл. Луїджі Альбертеллі
  • «Щастя» (Felicità) — муз. Джіно Де Стефані і Даріо Фаріна, сл. Крістіано Мінелоно
  • «Я хліб» (Ego sum panis) — інтерпретація Фредерік Дюпюї
  • «Свята ніч» (O sacrum convivium) — інтерпретація Фредерік Дюпюї

Навколо фільму[ред. | ред. код]

  • Французьке місто Лурд є другим після Ватикану паломницьким центром. Воно розміщене у мальовничій місцевості Верхніх Піренеїв і щорічно приймає приблизно 6 мільйонів паломників з усього світу. Вони спалюють 700 тонн свічок і з'їдають близько 2,5 мільйони просфор.

Нагороди[ред. | ред. код]

Леа Сейду, Бруно Тодескіні і Джессіка Гауснер на Міжнародному кінофестивалі у Венеції. 2009

Фільм «Лурд» виграв:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://nmhh.hu/dokumentum/158992/2010_filmbemutatok_osszes.xlsx
  2. Фільм про святиню в Люрді переміг на фестивалі у Варшаві // 19.10.2009, (поль.). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]