Луцій Росцій Еліан Мецій Целер — Вікіпедія

Луцій Росцій Еліан Мецій Целер
Народився невідомо
Тарраконська Іспанія
Помер після 118
Підданство Римська імперія
Діяльність політик
Посада консул-суффект
Термін 100 рік
Попередник Гай Юлій Корнут Тертулл
Наступник Цезар Нерва Траян Август
Рід Росції
Батько Марк Росцій Целій
Діти Lucius Roscius Paculusd

Луцій Росцій Еліан Мецій Целер (лат. Lucius Roscius Aelianus Maecius Celer; ? — після 118) — військовий та державний діяч часів Римської імперії, консул-суффект 100 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду Росціїв. Син Марка Росція Целія, консула-суффекта 81 року. Розпочав військову кар'єру. У 87 році призначено військовим трибуном IX Іспанського легіону. Згодом командував у війні проти германського племені хаттів вексілларіями IX Іспанського легіону, був нагороджений табірним і стінним вінками, двома срібними прапорами та двома почесними списами.

За імператора Доміціана обіймав посади квестора, народного трибуна та претора. Відзначився у війнах цього імператора проти сарматів та даків. У 100 році став консулом-суффектом разом з Тиберієм Клавдієм Сацердосом Юліаном. З 116 до 118 року як проконсул керував провінцією Африка. Про подальшу долю немає відомостей.

Джерела[ред. | ред. код]

  • John D. Grainger, Nerva and the crisis of roman succession in AD 96, Londinii 2003, p. 125 (англ.)