Луї Леопольд Бойль — Вікіпедія

Луї Леопольд Бойль
фр. Louis Léopold Boilly
Автопортрет (1805)
При народженні фр. Louis-Léopold Boilly
Народження 5 липня 1761(1761-07-05)
Ла-Басе, Франція
Смерть 4 січня 1845(1845-01-04) (83 роки)
  Париж, Франція
Поховання Пер-Лашез і Grave of Boillyd
Національність французець
Країна Франція Франція
Жанр жанрове малярство
Діяльність художник, літограф
Роки творчості 1776[1]1844[1]1844[1]
Вчитель Charles-Alexandre-Joseph Caulletd і Dominique Doncred
Відомі учні Жульєн Леопольд Буаї
Член Інститут Франції
Діти Edouard Boillyd, Жульєн Леопольд Буаї і Alphonse Boillyd
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Design Museum Gentd, Палац витончених мистецтв[2], Musée Léon-Dierxd[3], Музей мистецтва Метрополітен[4], Музей витончених мистецтв, Центральний музей Утрехта, Національні галереї Шотландіїd, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національна галерея, Musée des Arts décoratifsd, Музей мистецтв Кімбеллаd, Баварські державні колекції картинd, Художня галерея Єльського університету, Національна галерея Вікторії, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Ernest Zmeták Art Galleryd, Musée Feschd, Calvet Museumd, Rhode Island School of Design Museumd, Allen Memorial Art Museumd, Aargauer Kunsthausd, Музей мистецтв Толедо, Художній музей Сент-Луїса, Далласький музей мистецтв, Tokyo Fuji Art Museumd, Fondation Bembergd, Художній музей Вірджинії, Зібрання Воллеса, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей Ламбінетd, Художній музей Базеля, Карнавале, Museum Arnhemd[5], Королівські музеї витончених мистецтв[6], Musée des Beaux-Arts de Carcassonned, Музей Кон'як-Жеd, Інститут мистецтв Кларкаd, Руанський музей образотворчого мистецтва, Musée des beaux-arts de Mulhoused, Музей витончених мистецтв Парижаd, Музей Конде, Voerman Stadsmuseum Hattemd[7], Bakkerij Museumd[8], Ackland Art Museumd[9], Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Музей фюрера, Cantor Arts Center at Stanford Universityd, Bowdoin College Museum of Artd, Музей Енгра, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Museo Civico d'Arte Anticad, Musée d'Art et d'Histoired, Національна галерея старовинного мистецтва, Musée d'art moderne (Saint-Étienne)d, Staatliches Museum Schwerind, Гаазький муніципальний музей, Museum of Fine Arts of Reimsd, Версальський палац, Museum of the History of Franced, Національний музей Ежена Делакруа, Бременська картинна галерея, château-musée de Boulogne-sur-Merd, Hôtel Bertrandd, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Музей Нортона Саймона, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Ашмолеан музей, Музей Боуз, Musée départemental d'Art ancien et contemporaind, Hatton Galleryd, Musée de la Chartreuse de Douaid, Musée d'art et d'archéologie de Senlisd, Музей образотворчих мистецтв (Бордо) і Print Collectiond[10]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Луї Леопольд Бойль у Вікісховищі

Луї Леопольд Бойль також відомий як Буаї[11] (фр. Louis-Léopold Boilly; 5 липня 1761 — 4 січня 1845) — французький живописець і гравер.

Біографія[ред. | ред. код]

Луї Леопольд Бойль народився 5 липня 1761 в Ла-Басе, син місцевого скульптора по дереву. Був самоучкою, писав картини з 12 років. Бойль цінували за його здібності в портретному жанрі. Навчався технічному прийому тромплей у Домініка Донкре, перш ніж переїхати в Париж близько 1787 року. Він створив кілька творів в побутовому жанрі, які демонструють спосіб життя середнього класу у Франції в кінці XVIII — початку XIX століття. Був нагороджений медаллю Паризького Салону в 1804 році. У 1833 році став кавалером Ордена Почесного легіону.

Наприкінці XIX — початку XX століття на сторінках Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона давалася наступна оцінка його творчості: «Милі за змістом, прекрасно передають звичаї і життя його часу, що відрізняються смаком і тонкістю виконання, його жанрові картини донині дуже цінуються любителями живопису».[12]

Сім'я[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в RKDartists
  2. http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b49a8
  3. https://ihoi.org/app/photopro.sk/ihoi_icono/
  4. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435688
  5. Portret van Christiaan Antonie Ver Huell (ca. 1760-1832)
  6. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/boilly-louis-leopold-1
  7. Les Grimaces
  8. Lithografie in een houten lijst met afbeelding van 3 mensen, die druiven eten.
  9. https://ackland.emuseum.com/people/1331/louisleopold-boilly/objects
  10. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/315869
  11. Буайи — современное произношение фамилии Boilly. В русскоязычных источниках закрепилась транскрипция, соответствующая французскому произношению XVIII века — Буальи.
  12. а б Буайли, Луи-Леопольд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література[ред. | ред. код]

  • Henry Harrisse, L.-L. Boilly, peintre, dessinateur, et lithographe ; sa vie et son œuvre, 1761—1845. Étude suivie d'une description de treize cent soixante tableaux, portraits, dessins et lithographies de cet artiste, Société de propagation des livres d'art, Paris, 1898
  • Paul Marmottan, Le Peintre Louis Boilly (1761—1845), H. Gateau, Paris, 1913.
  • André Mabille de Poncheville, Boilly, Plon, Paris, 1931.
  • Suzanne L. Siegfried, The Art of Louis-Leopold Boilly: Modern Life in Napoleonic France, Yale University Press, New Haven, 1995.
  • Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire critique et documentaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs de tous les temps et de tous les pays, vol. 2, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. ISBN 2700030125, p. 471-473.
  • Étienne Bréton, Pascal Zuber, Boilly, le peintre de la société parisienne de Louis XVI à Louis-Philippe, éditions Arthena, 2019. 2 volumes, 1008 pages. ISBN 9782903239640

Посилання[ред. | ред. код]