French
DeutschЛуї Ніколя Воклен — Вікіпедія
| Луї Ніколя Воклен | |
|---|---|
| фр. Louis-Nicolas Vauquelin | |
 | |
| Народився | 16 травня 1763[1][2][…] Сент-Андре-д'Еберто[4] |
| Помер | 14 листопада 1829[1][2][…] (66 років) Сент-Андре-д'Еберто[4] |
| Поховання | Кальвадос |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Місце проживання | Франція |
| Діяльність | хімік, політик, фармацевт, професор, ботанік |
| Галузь | хімія, фармація і політика |
| Alma mater | Паризький університет |
| Науковий керівник | Антуан Франсуа де Фуркруа |
| Вчителі | Антуан Франсуа де Фуркруа |
| Відомі учні | Фрідріх Штромеєр і Alphonse Chevallierd |
| Знання мов | французька[1] |
| Заклад | Колеж де Франс[5], Факультет медицини, Парижd, Сад рослин, Гірнича школа Парижа і Політехнічна школа |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Паризьке філоматичне товариствоd, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Прусська академія наук, Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd, Paris Chamber of Commerced, Паризька медична академія і Баварська академія наук |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції[2] і президент |
| Нагороди | |
Луї Ніколя Воклен (фр. Louis-Nicolas Vauquelin; 16 травня 1763, Сент-Андре-д'Еберто, Нормандія — 14 листопада 1829, там само) — французький хімік та аптекар.
Біографія[ред. | ред. код]
- 1793/94 Наглядач аптеки військового госпіталю в Мелуні
- 1794 Професор хімії у гірничій школі
- ???? Керівник пробірної інспекції
- 1801 Професор французького коледжу (College de France)
- 1803 Керівник створеної школи фармації
- 1804 наступник професора хімії Александра Бродіньяра у Jardin des Plantes в Парижі
- 1811 Професор хімії медичного факультету університету Парижа
- 1828 Депутат від департаменту Кальвадос.
З 1791 член Паризької Академії наук.
Роботи[ред. | ред. код]
У 1797 відкрив у сибірській червоній свинцевій руді новий елемент — хром і у 1798 його отримав у вільному стані. У 1798 виявив у мінералі берилі оксид раніше невідомого металу — берилію. У 1799 опублікував один з перших посібників з хімічного аналізу. Багато займався дослідженням речовин рослинного і тваринного походження, з яких виділив ряд хімічних сполук.
Публікації[ред. | ред. код]
- Instruction sur la combustion de vegetaux, 1794 (Дослідження тютюну)
- Manuel de l'essayeur, Tour 1799 та 1812
- Dictionnaire de chimie et de metallurgie, 1815
- These sur le oprations chimiques et pharmaceutiques, 1820
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Воклен Луи Никола // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Список професорів Колеж де Франс
Посилання[ред. | ред. код]
- Луї Ніколя Воклен у католицькій енциклопедії [Архівовано 21 червня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
