Льодовикова шапка — Вікіпедія

Ватнайокутль, Ісландія

Льодовикова шапка — це маса криги, що покриває менше 50 000 км² території (як правило, високогір'я). Маса криги, яка покриває понад 50 000 км², називається льодовиковий щит.[1][2][3]

Форма та формування[ред. | ред. код]

Льодовикова шапка не обмежена топографічними рисами (наприклад, лише зверху гори). Навпроти, крижані маси схожого розміру, які обмежені топографічними рисами, називаються льодовикове поле. Купол льодовикової шапки як правило розташований довкола найвищої точки гірського масиву. Крига стікає від цієї точки (яка називається «кригоділ», за аналогією з вододілом) до меж льодовикової шапки.[1][3]

Загальна поточна маса льоду на Землі становить 30 мільйонів км³. Її середня температура змінюється від −20 °C до −30 °C. Всередині льодовикової шапки постійна температура становить від −15 °C до −20 °C.

Льодовикові шапки здійснюють значний вплив на геоморфологію території, на якій знаходяться. Відбувається пластичний молдинг, вичавлювання та інша льодовикова ерозія, результати яких відкриваються після відступу льодовика. Багато озер, наприклад, Великі Озера, і долин були створені дією льодовиків за сотні тисяч років.

Полярні шапки[ред. | ред. код]

Регіони високої широти, хоча і не є формально льодовиковими шапками (оскільки перевищують максимум площі, зазначений у визначенні), називаються «полярні льодовикові шапки», термін, поширений у мас-медіа[4], який з обмеженнями визнається науковцями.[5]

Приклади[ред. | ред. код]

Ватнайокутль є прикладом льодовикової шапки в Ісландії.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Benn, Douglk; David Evans (1998). Glaciers and Glaciation. London: Arnold. ISBN 0-340-58431-9. 
  2. Bennett, Matthew; Neil Glasser (1996). Glacial Geology: Ice Sheets and Landforms. Chichester, England: John Wiley and Sons Ltd. ISBN 0-471-96345-3. 
  3. а б Greve, R.; Blatter, H. (2009). Dynamics of Ice Sheets and Glaciers. Springer. doi:10.1007/978-3-642-03415-2. ISBN 978-3-642-03414-5. 
  4. TIME Magazine Online: Arctic Ice Explorers. CNN. 11 березня 2009. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 4 травня 2010. 
  5. The National Snow and Ice Data Center Glossary. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 3 червня 2014. 
  6. Flowers, Gwenn E.; Shawn J. Marshall, Helgi Bjŏrnsson and Garry K. C. Clarke (2005). Sensitivity of Vatnajŏkull ice cap hydrology and dynamics to climate warming over the next 2 centuries. Journal of Geophysical Research. 110: F02011. Bibcode:2005JGRF..11002011F. doi:10.1029/2004JF000200. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2007.