Льодовик Ламберта-Фішера — Вікіпедія

Льодовик Ламберта-Фішера
Зображення
Континент Антарктида
Адміністративна одиниця Територія Антарктичного договоруd
Спільний кордон із American Highlandd
Довжина або відстань 400 км
Ширина 80 км
Мапа
CMNS: Льодовик Ламберта-Фішера у Вікісховищі

Координати: 71° пд. ш. 70° сх. д. / 71° пд. ш. 70° сх. д. / -71; 70

Льодовик Ламберта-Фішера

Льодовик Ламберта (англ. Lambert Glacier) — льодовик у Східній Антарктиді; ймовірно, є найбільшим у світі льодовиком. Його ширина — 30-120 км, довжина — близько 700 км. Він покриває приблизно п'яту частину льодовикового щита Східної Антарктиди. В ньому зосереджено близько 12% запасів прісної води на Землі.

Льодовик Ламберта-Фішера відкритий австралійською експедицією в 1957 р. і названий на честь керівника картографічної служби Австралії Брюса Ламберта.[1]

Опис[ред. | ред. код]

Льодовик бере початок у північній частині Долини МГР і вливається в шельфовий льодовик Еймері. Льодовик Ламберта має довжину понад 400 км і скидає значну кількість льоду зі Східно-Антарктичного льодовикового покриву до Південного океану[2]. Багато дрібних льодовиків впадають до нього, створюючи величезний «льодовий потік[en]», що стікає в океан швидкими темпами від 400 до 800 м на рік. У місці, де льодовик входить у глибоко врізану частину затоки Прюдс, переходить у Шельфовий льодовик Еймері; темп його руху збільшується там до 1000-1200 м на рік. Ці швидкості визначалися супутниковими вимірами - радарною інтерферометрією, вони узгоджені з точковими вимірюваннями, проведеними на поверхні льодовика[3].

Підмурівок Східної Антарктиди під льодовиком Ламберта опускається на площі 300 × 600 км. Льодовик утворився у великій рифтовій долині[4] — Грабен Ламберта[en] , який проникає глибоко у материк і, ймовірно, досягає східних схилів гір Гамбурцева[5].

Сточище, з якого лід потрапляє до льодовика Ламберта, обмежений сточищем льодовикового купола A. Шельфовий льодовик Еймері, має сточище понад 1,5 млн км²[6]. Форма басейну впливає на систему тиску і напрямку вітру у регіоні; катабатичні вітри протягом року викривлені топографією і ефектом Коріоліса, викликають відтік найхолоднішого повітря по західному краю Шельфового льодовику Еймері. У випадку, якщо цей відтік придушується центром високого тиску над морем Співдружності, спостерігалося накопичення холодного повітря над льодовиком і аномально низькою температурою на станції Дейвіса[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Lambert Glacier
  2. ↑ а б Lambert Glacier. RADARSAT Data. NASA. Процитовано 20 березня 2015.
  3. ↑ а б Lambert Glacier Velocity Map. Earth Observatory. NASA. Процитовано 20 березня 2015.
  4. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою aad не вказано текст
  5. ↑ а б P. Fretwell, H.D. Pritchard i in.. Bedmap2: improved ice bed, surface and thickness datasets for Antarctica. „The Cryosphere”. 7, ss. 375-393, 2013. doi:10.5194/tc-7-375-2013 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  6. ↑ а б Ren Jiawen, Ian Allison, Xiao Cunde, Quin Dahe. Mass balance of the Lambert Glacier basin, East Antarctica. „Science in China Series D: Earth Sciences”. 45 (9), wrzesień 2002. doi:10.1007/BF02879518 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  7. ↑ а б Carpentier, Scott. Lambert Glacier Basin Outflow across the Amery Ice Shelf, East Antarctica (PDF) (англ.). Bureau of Meteorology, Tasmanian and Antarctica Region. Процитовано 20 березня 2015.
  8. ↑ Nazwa polska według KSNG: Antarktyka. „Nazewnictwo geograficzne Świata”. 8, s. 24, 2006. Główny Urząd Geodezji i Kartografii. Komisja Standaryzacji Nazw Geograficznych poza Granicami Rzeczypospolitej Polskiej. 

Література і джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Льодовик Ламберта
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Льодовик_Ламберта-Фішера&oldid=34837084