У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Пипков.
Любомир Пипков (6 вересня 1904, Ловеч — 9 травня 1974, Софія) — болгарський композитор, син композитора Панайота Пипкова. Навчався в Національній музичній академії в Софії і був учнем Поля Дюка з 1926 по 1932 рік. Потім працював диригентом хору в Софійській опері, пізніше став її директором. З 1948 року — професор в консерваторії. Створив 4 симфонії, концерти, камерно-інструментальні ансамблі, ораторію, кантату, фортеп'янні п'єси, хори, пісні і музику до кінофільмів.
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
| Література та бібліографія | |
---|
| Словники та енциклопедії | |
---|
| Довідкові видання | |
---|
| Нормативний контроль | |
---|
|
|
---|
| 1950 — Єлисавета Багряна, Гйончо Белев, Павел Вежинов, Любомир Пипков, Стефан Савов, Петко Стайнов • 1951 — Павел Вежинов, Любомир Пипков, Веселин Стоянов, Стефан Савов, Андрей Гуляшки • 1952 — Димитр Димов, Димитр Методієв, Любомир Пипков, Богомил Райнов, Стефан Савов • 1953 — Васко Абаджієв • 1959 — Николай Гяуров, Димитр Іванов, Димитр Талев, Веселин Ханчев • 1960 — Димитр Ангелов, Валерій Петров • 1962 — Веселин Ханчев • 1964 — Димитр Методієв • 1966 — Николай Гяуров, Антон Дончев • 1969 — Богомил Райнов • 1971 — Павел Вежинов, Коста Цонев • 1972 — Любомир Левчев, Стойчо Панчев • 1974 — Михайло Суслов, Іван Юхновський • 1976 — Павел Вежинов, Тодор Живков • 1978 — Леонід Брежнєв • 1979 — Габрієль Гарсія Маркес, Минчо Минчев • 1980 — Коста Цонев • 1981 — Хосе Лопес Портільйо • 1983 — Микола Тихонов • 1984 — Дороті Годжкін, Хафез аль-Асад • 1986 — Невена Коканова, Леда Мілева, Станіслав Стратієв • 1989 — Жоржі Амаду |
|