Навчаючись у Загребі, Бенчич іноді виступав у команді «Граджянскі» (Загреб). Переважно це були товариські матчі, але двічі у 1926 році Любо виступав і в офіційних іграх. У Кубку Загреба Бенчич спочатку забив три м'ячі у півфіналі проти «Желєзнічару» (4:2), а також відзначився двома голами у програному фіналі проти ХАШКа (3:4)[2].
У складі «Хайдука» Бенчич — багаторазовий чемпіон футбольної асоціації Спліта. В 1927 році команда здобула титул чемпіона Югославії, хоча сам Любо у матчах фінального турніру жодного разу не зіграв, проте у чемпіонаті Спліта, що був відбором до національної першості, відзначився шістьма забитими м'ячами. У листопаді 1927 року Бенчич забив 10 м'ячів в матчі чемпіонату Спліта проти команди ХАШК (Спліт), що завершився з рахунком 24:0.
Ще одну перемогу у чемпіонаті «Хайдук» здобув у скандальній першості 1929 року. За підсумками сезону переможцем став БСК, що набрав таку ж кількість очок, що і «Хайдук», але випереджав команду зі Спліта за додатковими показниками. Проте федерація футболу Югославії визнала два матчі БСК недійсними через участь недозволеного гравця. У підсумку представники столичного клубу переграли лише один з цих матчів (якраз проти «Хайдука» і вдруге перемогли з рахунком 2:1 замість 3:1 на початку сезону), а у другому поєдинку команді зарахували технічну поразку. Таким чином «Хайдук» виявився попереду БСК на два очка. Бенчич зіграв у всіх десяти (з врахуванням двох матчів кваліфікації) матчах того чемпіонату і заюив 12 голів. 10 з них у фінальному турнірі, завдяки чому Бенчич вдруге поспіль став найкращим бомбардиром першості. Також футболіст тричі був срібним призером чемпіонату Югославії в 1924, 1928, 1933 роках.
Загалом у складі «Хайдука» зіграв у 1921—1935 роках 353 матчі і забив 355 м'ячів[3]. Серед них 70 матчів і 42 голи у чемпіонаті Югославії, 32 матчі і 56 голів у чемпіонаті Спліта (найкращий бомбардир в історії змагань). За кількістю забитих м'ячів Бенчич посідає третє місце серед найкращих бомбардирів «Хайдука» в історії.
1924 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:2). Це був унікальний матч, у якому за збірну зіграли 10 гравців «Хайдука», лише воротар Драгутин Фридрих представляв загребськийХАШК (провідним воротарем «Хайдука» у той час був італієць Отмар Гаццарі). Загалом зіграв за збірну лише 5 матчів і забив 2 голи. У ті часи югославська збірна проводила порівняно невелику кількість матчів, а до її складу частіше викликали представників Загреба і Белграда, ніж гравців з провінцій. Був у складі збірної на Олімпійських іграх 1928 року, але на поле не виходив.
Виступав у складі збірної Спліта. Зокрема, у 1924 і 1925 роках у складі збірної міста (до якої, щоправда, входили лише представники «Хайдука») ставав срібним призером Кубка короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії.
↑Згідно з книгою 1953 року «Фудбал у Краљевини Југославији» Милорада Сиїча найкращим бомбардиром змагань став Джордже Вуядинович, тому більшість інтернет джерел також вказують найкращим бомбардиром 1929 року Вуядиновича
↑Відзначено сезони, у яких футболіст не просто перебував у команді, а зіграв хоча б один матч конкретного розіграшу, що міг іноді складатися лише з 1-2 матчів