Людвік Свобода — Вікіпедія

Людвік Свобода
чеськ. Ludvík Svoboda
Народився	25 листопада 1895[…]; Грознатін, Маркграфство Моравія, Австро-Угорська імперія
Помер	20 вересня 1979[…] (83 роки); Прага, Чехословаччина; ·цереброваскулярні хвороби
Поховання	Кромержизький міський цвинтарd
Країна	Чехословаччина
Національність	чехи
Місце проживання	Native house of Ludvík Svobodad
Діяльність	політик, військовослужбовець, Czechoslovak legionary
Знання мов	чеська і угорська
Учасник	Перша світова війна, Друга світова війна, Східний фронт (Перша світова війна), Повстання Чехословацького корпусу, Battle of Chelyabinskd, Q2607647?, Great Siberian Ice Marchd, Третя битва за Харків, Битва на Курській дузі, Бєлгородсько-Харківська операція, Битва за Дніпро, Битва за Київ, Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944, Корсунь-Шевченківська операція і Східно-Карпатська операція
Посада	президент Чехословаччини[d]
Військове звання	General of the Armyd, лейтенант, капітан, лейтенант-полковник, полковник, бригадний генерал, дивізійний генерал, лейтенант-полковник і генерал армії
Партія	Комуністична партія Чехословаччини
У шлюбі з	Irena Svobodovád
Діти	Miroslav Svobodad і Зої Клусакова-Свободова
Автограф
Нагороди	; Почесний громадянин Тршебича[d] (19 грудня 1945) почесний громадянин Пльзеняd (1968) почесний громадянин Брноd (2 квітня 1946) Q55743693? Q55809356? (1947) Q55809561? Q55809563? Q55809557? Q55809617? Q55809639? Нагрудний знак Партизанаd (1947) honorary citizen of Chebd Почесний громадянин Прагиd (1946) почесний громадянин[d] (1946) Почесний громадянин Тршебича[d] (19 грудня 1945)
IMDb	ID 0841344
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свобода.

Людвік Сво́бода (чеськ. Ludvík Svoboda, 25 листопада 1895(18951125), Грознатін — 20 вересня 1979, Прага), чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968—1975, генерал, Герой Радянського Союзу (1965), Герой ЧССР.

За ініціативи СРСР у Лондоні 18 липня 1941 була укладена радянсько-чехословацька угода «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини», згідно з якою відновлювались дипломатичні відносини між СРСР та Чехословацькою республікою, а також було передбачено створення військових підрозділів з громадян Чехословацької республіки на території Радянського Союзу. На її розвиток представниками верховного командування СРСР та Чехословаччини 27 вересня 1941 було підписано Військову угоду. У лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту, «бойове хрещення» прийняв чехословацький батальйон під командуванням полковника Л. Свободи^[10].

Влітку 1943 р. в Новохоперську було завершено формування 1-ї окремої Чехословацької бригади під командуванням полковника Людвіка Свободи (згодом армійський корпус). З 15 тисяч чоловік її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями^[11].

На чолі 1-ї чехословацької бригади у складі 38-ї армії 1-го Українського фронту брав участь у деокупації Києва від німецьких військ.

Людвік Свобода неодноразово перебував на Тернопільщині: 2 липня 1917 брав участь у битві під Зборовом, 1939 року — біля м. Тернопіль. 18 вересня 1939 зупинявся у Підгайцях, 20-25 вересня 1939 — у Гусятині^[12].

Брав участь у боях проти гітлерівців в Україні. У 1945—1950 рр. обіймав керівні посади в уряді Чехословаччини. У 1947 р. як міністр оборони Чехословаччини на прохання Польщі вжив заходів з перекриття кордону задля запобігання уникненню українцями депортації (т.зв. акція «Вісла»).^[13] З 1968 до 1975 рр. був президентом держави.

Написав військові спогади: «З Бузулуку до Праги» (Svoboda L. Z Buzuluku do Prahy. — Praha: NaŠe Vojsko, 1963.).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Харків є проспект Людвіга Свободи.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Свобода Людвик // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1976. — Т. 23 : Сафлор — Соан. — С. 84.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118620142 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
↑ The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
↑ ^а ^б Databáze Vojenského historického archivu
d:Track:Q103989905
↑ CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
↑ Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.
↑ Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.— Т. 3. — С. 1187.
↑ Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік… С. 238.
↑ Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 173.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Т. В. Пастушенко. Свобода Людвік [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 483. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Література[ред. | ред. код]

Svoboda Ludvík. Cestami života I. — Praha: OREGO, 1996. — 416 s.: obr. — Lit. — ISBN 80-902107-5-9.
Svoboda Ludvík. Cestami života II. — Praha: Prospektrum, 1992. — 416 s.: obr. — Lit. — ISBN 80-85431-57-2.
Дрбал А. Свобода (Svoboda) Людвік // Чехи в Галичині: Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів: Центр Європи, 1998. — С. 94-95. — ISBN 966-7022-20X.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2.— С. 238.
PRECLÍK Vratislav. Masaryk a legie (Масарик и Легии), Ваз. Книга, váz. kniha, 219 str., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, CZ) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (изданная издательством «Пари Карвина», «Зишкова 2379» 734 01 Карвин, в сотрудничестве с демократическим движением Масарика, Прага) , 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, str. 150-153

Посилання[ред. | ред. код]

Свобода Людвік // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.170-173

Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb123874890_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Ludvik-Svoboda_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-2] а ^б ^в Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-3] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Свобода_Людвик_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1976._—_Т.&nbsp;23_:_Сафлор_—_Соан._—_С.&nbsp;84.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-4] Свобода Людвик // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1976. — Т. 23 : Сафлор — Соан. — С. 84.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118620142/_Record_#118620142]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-5] Deutsche Nationalbibliothek Record #118620142 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-6] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">[https://cs.isabart.org/person/33400_The_Fine_Art_Archive]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-7] The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q103989905">[[:d:Q103989905|Databáze_Vojenského_historického_archivu]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q103989905]]</div>-8] а ^б Databáze Vojenského historického archivu
d:Track:Q103989905

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-9] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[10] Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.

[11] Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.— Т. 3. — С. 1187.

[12] Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік… С. 238.

[13] Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 173.

[1]

[4]

[2]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

Людвік Свобода
чеськ. Ludvík Svoboda

Народився	25 листопада 1895(1895-11-25)^[1]^[4]^[…] Грознатін, Маркграфство Моравія, Австро-Угорська імперія
Помер	20 вересня 1979(1979-09-20)^[1]^[2]^[…] (83 роки) Прага, Чехословаччина^[5]^[6]^[7] ·цереброваскулярні хвороби
Поховання	Кромержизький міський цвинтар^d
Країна	Чехословаччина
Національність	чехи^[8]
Місце проживання	Native house of Ludvík Svoboda^d
Діяльність	політик, військовослужбовець, Czechoslovak legionary
Знання мов	чеська^[1]^[9] і угорська
Учасник	Перша світова війна, Друга світова війна, Східний фронт (Перша світова війна), Повстання Чехословацького корпусу, Battle of Chelyabinsk^d, Q2607647?, Great Siberian Ice March^d, Третя битва за Харків, Битва на Курській дузі, Бєлгородсько-Харківська операція, Битва за Дніпро, Битва за Київ, Житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944, Корсунь-Шевченківська операція і Східно-Карпатська операція
Посада	президент Чехословаччини^[d]
Військове звання	General of the Army^d, лейтенант, капітан, лейтенант-полковник, полковник, бригадний генерал, дивізійний генерал, лейтенант-полковник^[8] і генерал армії
Партія	Комуністична партія Чехословаччини
У шлюбі з	Irena Svobodová^d
Діти	Miroslav Svoboda^d і Зої Клусакова-Свободова
Автограф
Нагороди	Почесний громадянин Тршебича^[d] (19 грудня 1945) почесний громадянин Пльзеня^d (1968) почесний громадянин Брно^d (2 квітня 1946) Q55743693? Q55809356? (1947) Q55809561? Q55809563? Q55809557? Q55809617? Q55809639? Нагрудний знак Партизана^d (1947) honorary citizen of Cheb^d Почесний громадянин Праги^d (1946) почесний громадянин^[d] (1946) Почесний громадянин Тршебича^[d] (19 грудня 1945)
IMDb	ID 0841344
Медіафайли у Вікісховищі