French
DeutschЛюдовит Штур — Вікіпедія
| Людовит Велислав Штур | |
|---|---|
| словац. Ľudovít Štúr | |
 Людовит Штур | |
| Ім'я при народженні | словац. Ľudovít Velislav Štúr |
| Псевдо | словац. Ludevít Velislav Štúr |
| Народився | 29 жовтня 1815 Угровець .svg){kind=small} Угорське королівство |
| Помер | 12 січня 1856 (40 років) Могра Угорське королівство·вогнепальне поранення |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | словак |
| Діяльність | поет, філолог, громадський діяч |
| Галузь | мовознавство[1], політика[1], публіцистика[1], творче та професійне письмоd[1], поезія[1] і журналістика[1] |
| Alma mater | Evangelical Lyceumd (1836) і Університет Мартіна Лютера |
| Знання мов | словацька[2][3][1], латина, угорська, німецька, французька, грецька, польська, сербохорватська, російська, іврит, англійська і чеська |
| Членство | Society of Serbian Lettersd |
| Magnum opus | Q28124083? |
| Конфесія | лютеранство |
| Брати, сестри | Karol Štúrd |
| Автограф |  |
| |
Людови́т Велислав Штур (словац. Ľudovít Štúr, свого часу відомий як словац. Ludevít Velislav Štúr; 29 жовтня 1815, Угровець біля Бановця-над-Бебравою — 12 січня 1856, Модра біля Братислави) — словацький поет, філолог, громадський діяч, журналіст, видавець, викладач, філософ і лінгвіст, депутат парламенту Королівства Угорщини. Ідеолог словацького національного відродження у XIX ст., автор словацького мовного стандарту, що врешті привів до сучасної словацької літературної мови, організатор словацьких революційних кампаній протягом революції 1848—1849 років в Угорщині.
Життєпис[ред. | ред. код]
Людовит Штур народився 29 жовтня 1815 року в містечку Угровець, Середня Словаччина, у багатодітній родині вчителя. Під час навчання у євангельській гімназії міста Рабе (нині — Дьор) юний Штур завдяки професору Петцу познайомився і зацікавився слов'янською проблематикою. По закінченню гімназії він продовжує навчання у Братиславському ліцеї, де існувала єдина в Угорському королівстві кафедра чесько-словацької мови і літератури. Саме тут він залучається до витоків становлення словацького національного руху. З 1835—1836 роки Людовит Штур стає заступником голови Братиславського «Чесько-словацького товариства», яке з 1837 році було реорганізовано в Інститут чесько-словацької мови і літератури.
Поряд з Врховським Штур відіграє важливу організуючу роль у студентському русі. Він плідно працює керівником мовного відділення кафедри чеськословацької мови і у Братиславському ліцеї. До того ж, поряд з Годжею, Гурбаном та іншими він виступає як організатор літературного товариства Татрін[4].
Після студентських виступів 1837 року наступає період політичних репресій. Офіційна влада забороняє діяльність всіх студентських товариств, в тому числі «Чесько-словацького товариства». Штур покидає батьківщину на два роки і поступає на навчання до університету, що розташовувався у німецькому місті Галле[5]. Під час навчання у Німеччині Штур розширяє коло своїх наукових знайомств, а польовим об'єктом його досліджень стають лужицькі серби.
У середині XIX століття завдяки зусиллям словацької протестантської інтелігенції в особі Людовита Штура, Йозефа Гурбана і Михала Годжі кодифіковано та впроваджено в життя новий варіант літературної словацької мови, згодом його названо «штурівщиною». Його вихідною базою є «центральнословацький культурний інтердіалект». Нова літературна мова, на відміну від бернолаківщини, є системою центральнословацького типу. У 1844 р. нею опубліковано перші твори, з 1845 по 1848 видавано «Словацьку народну газету». У 1846 р. вийшли у світ основні лінгвістичні праці Л. Штура («Словацька мова, або потреба писати цією говіркою», «Наука словацької мови»). Норми штурівської літературної мови більшою мірою, ніж мови бернолаківської, відповідали живій народно-розмовній мові словаків.
У літературно-естетичних поглядах абсолютизував фольклор як вираз національного духу й національної культурної традиції («Про народі пісні й оповідання племен слов'янських», 1853). У поезії розробляв жанри патріотичної лірики та епіки (сб. «Лірика й пісні», 1853, поеми «Святобой», «Матуш із Тренчину», обидві — 1853).
Твори[ред. | ред. код]
- Dielo, zv. 1 — 6, Bratislava, 1954 — 59;
- Listy, zv. 1 — 3, Bratislava, 1954 — 61.
Штур і Україна[ред. | ред. код]
У свою чергу ґрунтовну працю про феномен Штура залишив український учений в еміграції Дмитро Чижевський «Філософія життя Людовіта Штура» (2005).
Українські переклади[ред. | ред. код]
- Штур, Людовит. Розставання; На вершинах: Вірші / Пер. Микола Нагнибіда // 1962. — Ж. Всесвіт. — Ч.2.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Л. Штур — один із засновників культурно-просвітницького видавничого товариства «Tatrin» «Татрин»), видавав газету «Slovenskje narodnje novini» («Словацька народна газета», 1845—1848) з літературним додатком «Orol Tatransky» («Орел татранський»). У цьому додатку опубліковано нариси про Закарпаття Б. Носака-Незабудова під назвою «Листи з незвіданої землі до Л…» 1845).
На честь діяча названо астероїд 3393 Штур[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Štúr, Ljudevit // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 40. — S. 218.
- ↑ Кріль М. М. Українсько-чесько-словацькі громадські та культурні зв'язки 20-60-х років ХІХ ст. — Львів, 1985. — 205 с.
- ↑ Golaň K. L'udovit Štúr a slovenské národné hnutie v tridsiatych rokoch 19 st. / K. Golaň. — Bratislava, 1956. — S.33-38.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література[ред. | ред. код]
- Sučasníci о L'udovitovi Šturovi, Bratislava, 1955.
- L'udovit Štúr. Zivot a dielo. Sborni'k, Bratislava, 1956.
- Juricek J., L'udovit Št Štúr, Bratislava, 1971.
Посилання[ред. | ред. код]
- Штур // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Josette A. Baer, «National Emancipation, Not the Making of Slovakia: Ludovit Stur's Conception of the Slovak Nation» (2003) In: Studies in Post-Communism Occasional Papers Series published by Center for Post-Communist Studies, St. Francis Xavier University, Canada.
- WWW page dedicated to Ľudovít Štúr [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- text of Nauka reči Slovenskej (штурівською словацькою мовою)
