French
DeutschЛючки — Вікіпедія
| село Лючки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Косівський район |
| Громада | Яблунівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26100090060031583 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1005 |
| Населення | 535 |
| Територія | 844га км² |
| Площа | 3 км² |
| Густота населення | 182,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78612 |
| Телефонний код | +380 03478 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°26′02″ пн. ш. 24°44′50″ сх. д. / 48.43389° пн. ш. 24.74722° сх. д.Координати: 48°26′02″ пн. ш. 24°44′50″ сх. д. / 48.43389° пн. ш. 24.74722° сх. д. |
| Водойми | р. Лючка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78612 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Лючки |
| Карта | |
  Лючки | |
 Лючки | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Лючки́ — село Косівського району Івано-Франківської області.
Географія[ред. | ред. код]
Село Лючки лежить у мальовничій долині річки Лючка біля підніжжя Карпат, на відстані 33 км від районного центру — Косів та 65 км від обласного — міста Івано-Франківськ. Неподалік від села є такі міста: Коломия (24 км, якщо через Слободу, та 33 км, якщо через смт Яблунів), Яремче (27 км). Більшість жителів Лючок їздять на роботу до цих міст.
Дуже близько, через гору, розміщене с. Космач, однак дорогою до нього 33 км.
Село Лючки межує із селами: Баня-Березів, Середній Березів, Чорні Ослави (через Лючківський перевал, 670 м над рівнем моря)[1]. Село поділяється на такі частини: Берізник, Фурдівка, Бублей, Клива, Горішнє та Долішнє.
Неподалік села є гора Рокита Велика. Полонини: Кітлини, Меришора, Штовба, Стеришора, Свинарка. Гущавини: Сосни, Маґура, Берізник, Лісок.
На південному сході від села бере початок річка Левущик та струмок Ракетний, праві притока Прутця Чемигівського. У селі струмок Ведмежий впадає у річку Лючку.
Церква[ред. | ред. код]
В селі є дві церкви:
- Архистратига Михаїла. Належить до ПЦУ, а свого часу це була Греко-Католицька Церква. Настоятель — протоієрей Василь Олексевич.
- Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. Належить до УГКЦ. Настоятель — протоієрей Михайло Дрогомирецький.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Є неповна середня школа, яка добудована у 2003 році, клуб, сільська рада та медпункт.
Вихідці[ред. | ред. код]
 | Було запропоновано з цього розділу виділити нову статтю: Лубів Йоан (Дмитро). Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково обговорити. |
В цьому селі народився священик о. Йоан Дмитро Лубів, ЧСВВ (27. 10. 1975). Його батьки: мати — Євдокія Василівна (Доця) та батько Дмитро Ігнатович Лубів.
У 1993 році закінчив Середньоберезівську школу із золотою медаллю та вступає до Прикарпатського університету на філологічний факультет. Закінчивши Прикарпатський університет, вступив до василіянського Чину святого Йосафата. Навчався в римських папських університетах (Атенео св. Ансельма, Папському Латеранському Університеті, Марійському Інституті та Григоріянському Папському Університеті) з 2000 по 2007 роки. Душпастирює з червня 2007 року по 2012 у Лісабоні. З 2012 по 2014 роки виконував служіння як маґістр крехівського монастиря, що на Львівщині та викладав богословські предмети у Василіянському Інституті святого Йосифа Велямина Рутського. З квітня 2014 року перебував у Люрді та венедиктинському монастирі у Турнаї, Франція. Поглиблював вивчення французької мови. З вересня 2014 року поглиблює вивчення португальської мови в столиці Португалії та робить пошук щодо докторської праці. Також душпастирює для українців греко-католиків у Архидієцезії Браги та дієцезії Порто, що на півночі Португалії. Також допомагає при римо-католицькому храмі у Мафрі та Nossa Senhora da Saude в Лісабоні, що належить до парафії святого Домініка. З 2017 до 2019 виконує служіння Генерального директора у НВК "Школа-гімназія св. Софії" у Львові.
Джерела[ред. | ред. код]
- Łuczky, wś, pow. kołomyjski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 795. (пол.).— S. 795. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
- ↑ Йосип Гілецький. Перевали Українських Карпат. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2020.