Лящук Тамара Іванівна — Вікіпедія

Лящук Тамара Іванівна
Народження 13 березня 1937(1937-03-13)
Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 2017
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка і Київський державний художній інститут (1964)
Діяльність художниця
Вчитель Данченко Олександр Григорович, Касіян Василь Ілліч, Пащенко Олександр Софонович, Котляр Григорій Кирилович і Смирнов Валентин Сергійович
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Лящук Тимофій Андрійович
Діти Лящук Дмитро Тимофійович і Григорова Леся Тимофіївна

Тамара Іванівна Лящу́к (13 березня 1937, Київ — 2017) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Дружина художника Тимофія Лящука, мати художників Дмитра Лящука і Лесі Григорової.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 13 березня 1937 року в місті Києві. Закінчила Київську середню художню школу імені Тараса Шевченка, де навчалася у Григорія Котляра і Валентина Смирнова[1]; у 1964 році — Київський художній інститут, де навчалася у Олександра Данченка, Василя Касіяна і Олександра Пащенка.

Жила у Києві, в будинку на вулиці Щусева, № 14, квартира № 36[2] та в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 64[3]. Померла у 2017 році[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала у галузі станкової графіки і плаката. У реалістичному стилі створювала пейзажі, натюрморти, портрети. Серед робіт:

  • «Дівчина в чорній хустині» (1960);
  • «Море хвилюється. Казантип» (1963);
  • «З мого вікна» (1965, кольоровий офорт);
  • «Слава Україні!» (1969);
  • «Кілька днів із життя Обломова» (1970);
  • «Оксана» (1975);
  • «А за вікном – зима» (1975);
  • диптих «Слава ветеранам праці» (1976);
  • «Батько» (1980; 1986);
  • «Дідова хата» (1981);
  • «Бабуся» (1983);
  • «Седнівські далі» (1983);
  • «Л. Лагутенко» (1984);
  • «Седнів» (1984);
  • «І. Черняховський» (1985);
  • «Андрійко» (1986);
  • «Зима» (1987);
  • «Польові квіти» (1989);
  • «Натюрморт із чорнобривцями» (1998);
  • «Патріарх Во­лодимир» (2000);
  • «І миті жодної не можна повернути» (2002);
  • «Настоятель церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці ієромонах Богдан» (2002);
серії
  • «Азовські рибалки» (1964, офорт);
  • «Діти твої, Україно» (1985–1994).
кіноплакати до фільмів

Брала участь у всесоюзних мистецьких виставках з 1963 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 2002–2003, 2008 (Музей гетьманства), 2011 роках.

Окремі роботи художниці зберігаються у Національному військово-історичному музеї України у Києві.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]