Лівонія — Вікіпедія

Карта Лівонії XV століття.

Ліво́нія (лат. Livonia) — історичний регіон у Східній Балтиці. Охоплює територію сучасних Латвії і Естонії. У XII–XIII століттях — країна угро-фінського племені лівів. У XIII–XVI століттях — землі Лівонського ордену та Лівонської конфедерації. З середини XVI століття — територія Лівонського, Курляндського й Естонського герцогств. З кінця XVIII століття — терени Ліфляндської (Лівонської), Курляндської й Естляндської губернії Російської імперії. З XVIII століття Лівонією у вузькому значенні називають територію колишньої Ліфляндської губернії, сучасний латвійський край Відземе. У широкому значенні під Лівонією розуміють усю територію незалежних держав Латвії та Естонії. Основне історичне населення — ліви, балтійські (остзейські) німці, латиші, естонці. Панівна релігія з XVI століття — лютеранство.

Назва[ред. | ред. код]

Герби Лівонії[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Лівонія в 1260 році:
Адмістративний розподіл Польщі у 1619 році.
Лівонське герцогство — північна і центральна Лівонія. Так звані Інфлянти або Польська Лівонія.
Герцогство Курляндії і Семигалії — південна Лівонія.

Джерела[ред. | ред. код]