Лівійське море — Вікіпедія

Координати: 34°00′00″ пн. ш. 24°24′00″ сх. д. / 34.00000° пн. ш. 24.40000° сх. д. / 34.00000; 24.40000

Лівійське море (араб. البحر الليبي‎; грец. Λιβυκό Πέλαγος) — окраїнне море, частина Середземного моря, що омиває північне узбережжя Лівії та південне острова Крит. Цю назву широко використовували античні географи Полібій (3 століття до н. е.), Страбон, Плутарх (3 століття нашої ери) та середньовічні мандрівники.

Межі[ред. | ред. код]

На північному сході: дуга грецьких островів Кітіра, Крит і Карпатос, відокремлює Лівійське море від Егейського моря .
Східна межа з Левантійським морем визначається як лінія від мису Рас аль-Хелаль^[en] в Лівії до острова Гавдос, на південь від Криту.
На заході обмежено узбережжям Тунісу (затока Габес), далі на північ його обмежує Сицилійська протока^[1]^[2]. (в широкому сенсі античне Сицилійське море)
На північному заході Лівійського моря розташовано Іонічне море. МГО визначає тут південний кордон Іонічного моря лінія від мису Тенарон до мису Пассеро^[en], південної точки Сицилії^[3]

Клімат[ред. | ред. код]

Акваторія моря лежить в середземноморській області субтропічного кліматичного поясу, лише акваторія затоки Великий Сирт — в тропічному^[4]. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить^[5].

Біологія[ред. | ред. код]

Центральна і східна акваторія моря належить до морського екорегіону Левантійського моря, а західна — узбережжя затоки Сідра бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції^[6]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами^[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Великий Сирт

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Handbuch der alten Geographie. Leipzig, S. 21 (Лівійське море на «Google Books»).
↑ LI´BYCUM MARE. In: Dictionary of Greek and Roman Geography. (perseus.tufts.edu).
↑ International Hydrographic Organization: Limits of Oceans and Seas, 3. Auflage, Montecarlo 1953 (PDF online [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.], 971 kB)
↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.