French
DeutschЛідія Девіс — Вікіпедія
| Лідія Девіс | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Lydia Davis | ||||
.jpg) | ||||
| Народилася | 15 липня 1947[1][2] (76 років) Нортгемптон, Массачусетс, США | |||
| Країна |  США | |||
| Діяльність | мовознавиця, перекладачка, письменниця, викладачка університету, письменниця-романістка | |||
| Сфера роботи | література[3] і переклад[3] | |||
| Alma mater | Бернард-коледж і The Putney Schoold | |||
| Заклад | Університет в Олбаніd | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Членство | Американська академія мистецтв і наук | |||
| Батько | Robert Gorham Davisd | |||
| Мати | Hope Hale Davisd | |||
| У шлюбі з | Пол Остер і Alan Coted | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
Лідія Девіс (англ. Lydia Davis, * 15 липня 1947, Нортгемптон, Массачусетс) — американська письменниця, мовознавиця, перекладачка, викладачка університету. Лауреатка Міжнародної Букерівської премії (Man Booker International Prize) за 2013 рік, присудженої за її життєвий доробок.[4]
Перекладачка французької літератури, англійською перекладала твори Марселя Пруста, Гюстава Флобера, П'єра Жана Жува, Моріса Бланшо.
Життєпис[ред. | ред. код]
Лідія Девіс виросла у Саутгемптоні та Нью-Йорку. Певний час жила в Австрії, згодом переїхала на три роки до Ірландії, після чого оселилася у Франції, де почала кар'єру перекладачки. Спершу Девіс займалася перекладом для кінематографу та мистецьких галерей, згодом перейшла на художній переклад[5].
Була одружена з американським письменником Полом Остером, народила сина Деніела. В другому шлюбі з художником Аленом Коутом народила сина Тео[6]. Мешкає в Нью-Йорку, де викладає «креативне письмо» (creative writing) в університеті Олбані.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- The Thirteenth Woman and Other Stories, Living Hand. 1976.
- Sketches for a Life of Wassilly. Station Hill Press. 1981. ISBN 978-0-930794-45-3.
- Story and Other Stories. The Figures. 1985. ISBN 978-0-935724-17-2.
- Break It Down. Farrar Straus Giroux. 1986. ISBN 0-374-11653-9.
- The End of the Story. Farrar Straus & Giroux. 1994. ISBN 978-0-374-14831-7
- Almost No Memory. Farrar Straus & Giroux. 1997. ISBN 978-0-374-10281-4.
- Samuel Johnson Is Indignant. McSweeney's. 2001. ISBN 978-0-9703355-9-3
- Varieties of Disturbance. Farrar Straus and Giroux. May 15, 2007. ISBN 978-0-374-28173-1
- Proust, Blanchot, and a Woman in Red. Center for Writers and Translators. 2007. ISBN 9780955296352
- The Collected Stories of Lydia Davis. Farrar, Straus and Giroux. 2009. ISBN 978-0-374-27060-5
- The Cows. Sarabande Books. 2011. ISBN 9781932511932
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
У 2018 р. підписала звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Blumberg N. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Man Booker International prize goes to Lydia Davis. BBC. 22 травня 2013. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 23 травня 2013.
- ↑ на сайті Берлінского міжнародного літературного фестивалю. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 28 травня 2013.
- ↑ Інтерв'ю з Лідією Девіс (англ.)
- ↑ Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] // BBC, 07.06.2018
Посилання[ред. | ред. код]
- Міжнародний «Букер» отримала американська письменниця [Архівовано 8 червня 2013 у Wayback Machine.]
|
