Лімнологічна катастрофа — Вікіпедія

Лімнологічна катастрофа — фізичне явище, обов'язковою складовою якого є згубний для людей і тварин викид газу з відкритого водоймища. Лімнологічні катастрофи характеризуються хімічним складом, масою і походженням газів, тривалістю викиду газу, «спусковим механізмом» катастрофи.

Лімнологічна катастрофа відбувається після включення «спускового механізму» катастрофи. Лімнологічна катастрофа може супроводжувати, відбуватися одночасно або в результаті виникнення інших катастроф у водоймі або його околицях. Наприклад, при підводному виверженні вулкана, при проникненні лавових потоків у водойму і при інших катастрофічних подіях. У таких випадках більш потужна за наслідками катастрофа маскує наявність не настільки потужних, в числі яких може бути лімнологічна катастрофа.

Характерний приклад лімнологічної катастрофи представляють катастрофи в Камеруні:

15 серпня 1984 р. на озері Монун, при якій загинуло 37 чоловік;
21 серпня 1986 р. на озері Ніос, при якій загинуло 1700 осіб.

Умови, необхідні для виникнення лімнологічних катастроф, існують не тільки в озерах Камеруну, але і в інших відкритих водоймах нашої планети, наприклад:

На озері Ківу (Kivu) у східній Африці;
В озерах поблизу Мамонтової гори (англ. Mammoth Mountain) у США;
В озері Масю в Японії;
В маарі Айфель (Eifel) у Німеччині;
В озері Павен (Pavin) у Франції.

Умови, необхідні для виникнення лімнологічних катастроф, можуть бути створені витоком діоксиду вуглецю (CO₂), закачаного в глибинні геологічні пласти на тривале зберігання. Газ, що надходить у відкриті водойми, може мати магматичне (Ніос і Монун), бІогенне ( Ківу) або техногенне (закачаний на тривале зберігання) походження.

«Спусковий механізм»[ред. | ред. код]

Спусковий механізм лімнологічної катастрофи характеризується складом, розташуванням (поєднанням) складових частин і масообміном. До складу спускового механізму лімнологічних катастроф можуть входити до різних поєднаннях:

води водойми, що характеризуються великими градієнтами температури, маси та концентрацій розчинених речовин;
землетрус;
обвал;
зсув;
вітер;
атмосферні опади;
підземні геологічні структури.

Масообмін[ред. | ред. код]

Масообмін у спусковому механізмі визначається складом, розташуванням складових частин і фізико-хімічними властивостями потоків речовин цих частин. Хоча б один з потоків речовин в обов'язковому порядку містить газоутворюючі компоненти.

Включення[ред. | ред. код]

Включення спускового механізму лімнологічної катастрофи викликають складові його частини тоді, коли їх характеристики стають критичними.

Запобігання[ред. | ред. код]

Блокування «спускового механізму» запобігає лімнологічній катастрофі.

Способом блокування «спускового механізму» може бути:

укріплення берегів водойми;
дегазація вод водойми;
підвищення або зниження рівня вод у водоймі;
закачування (або відкачування) води та водних розчинів в напірний водоносний горизонт;
просочування твердого осаду під дном водойми водонепроникними речовинами;
впровадження в геологічні структури мікроорганізмів, продукти життєдіяльності яких зменшують пористість геологічних структур.

Моніторинг[ред. | ред. код]

Довготривалі дії щодо запобігання лімнологічної катастрофи повинні супроводжуватися моніторингом стану «спускового механізму» катастрофи.

Див. також[ред. | ред. код]

Ніос

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Наталья Анатольевна Солодовник, Анатолий Борисович Солодовник, Nyos: Лимнологическая катастрофа (14 августа 2006)(архівна копія)
Page of the team degassing Lake Nyos [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Lake's silent killer to be disarmed [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Lake Nyos (1986) [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Degassing Lake Nyos
Cracking the Killer Lakes of Cameroon
Schmid, Martin; Lorke, Andreas; Wüest, Alfred; Halbwachs, Michel; Tanyileke, Gregory (2003). Development and sensitivity analysis of a model for assessing stratification and safety of Lake Nyos during artificial degassing. Ocean Dynamics. 53 (3): 288. Bibcode:2003OcDyn..53..288S. doi:10.1007/s10236-003-0032-0.
Lorke, Andreas; Tietze, Klaus; Halbwachs, Michel; Wüest, Alfred (2004). Response of Lake Kivu stratification to lava inflow and climate warming. Limnology and Oceanography. 49 (3): 778—83. doi:10.4319/lo.2004.49.3.0778.
Lake Monoun [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.]