Лісандро Мартінес — Вікіпедія

Ф
Лісандро Мартінес
Особисті дані
Народження 18 січня 1998(1998-01-18) (26 років)
  Гвалегвай, Ентре-Ріос, Аргентина
Зріст 175 см
Вага 77 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Манчестер Юнайтед»
Номер 6
Юнацькі клуби
2014—2017 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 1 (0)
2017–2019 Аргентина «Дефенса і Хустісія» 46 (3)
2019–2022 Нідерланди «Аякс» 74 (6)
2022– Англія «Манчестер Юнайтед» 18 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017 Аргентина Аргентина (U-20) 4 (0)
2019– Аргентина Аргентина 15 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 23 січня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 23 січня 2023.

Лісандро Мартінес (ісп. Lisandro Martínez, 18 січня 1998, Гвалегвай) — аргентинський футболіст, захисник англійського клубу «Манчестер Юнайтед» і збірної Аргентини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Ньюеллс Олд Бойз». 28 червня 2017 року в матчі проти «Годой-Круса» він дебютував в аргентинській Прімері[1], втім цей матч так і залишився єдиним для гравця у рідній команді. У серпні того ж року для отримання ігрової практики Мартінес був відданий в оренду в клуб «Дефенса і Хустісія» і 14 жовтня в матчі проти «Сан-Лоренсо» він дебютував за новий клуб[2]. 5 листопада в поєдинку проти «Темперлея» Лісандро забив свій перший гол за «Дефенсу»[3]. Влітку 2018 року клуб викупив контракт Мартінеса і підписав з ним угоду терміном на три сезони[4], але провів в команді ще лиш один сезон.

20 травня 2019 року Лісандро підписав чотирирічний контракт з амстердамським «Аяксом»[5]. Дебютував за нову команду у матчі за Суперкубок Нідерландів 2019 року проти ПСВ (2:0), здобувши таким чином перший трофей. Згодом у 2021 році він виграв з командою «золотий дубль».

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Мартінес у складі молодіжної збірної Аргентини взяв участь в молодіжному чемпіонаті Південної Америки 2017 року в Еквадорі. На турнірі він зіграв у чотирьох матчах і допоміг посісти 4 місце

Цей результат дозволив команді кваліфікуватись на молодіжний чемпіонат світу 2017 року в Південній Кореї. На цьому турнірі Мартінес був запасним і на поле не вийшов.

22 березня 2019 року в товариському матчі проти збірної Венесуели (1:3) Мартінес дебютував за збірну Аргентини[6]. У її складі виграв Кубок Америки 2021 року, хоч і зіграв на турнірі лише в одному матчі.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Міжнародні кубки Інші Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Ньюеллс Олд Бойз 2016/17 1 0 0 0 1 0
Разом 1 0 0 0 1 0
Дефенса і Хустісія 2017/18 21 1 1 0 2 0 24 1
2018/19 25 2 2 0 7 0 34 2
Разом 46 3 3 0 9 0 58 3
Аякс 2019/20 24 2 4 0 12 0 1 0 41 2
2020/21 26 3 5 0 11 0 42 3
Разом 50 5 9 0 23 0 1 0 83 5
Всього за кар'єру 97 8 12 0 32 0 1 0 142 8

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 5 червня 2022 року
 Статистика матчів і голів за збірну — Аргентина Аргентина

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Манчестер Юнайтед»: 2023
«Аякс»: 2020-21, 2021-22
«Аякс»: 2020-21
«Аякс»: 2019
Аргентина: 2021
Аргентина: 2022

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ньюеллс Олд Бойз VS. Годой-Крус 0:2 (англ.). soccerway.com. 28 червня 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  2. Сан-Лоренсо VS. Дефенса і Хустісія 3:1 (англ.). soccerway.com. 14 жовтня 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  3. Темперлей VS. Дефенса і Хустісія 1:4 (англ.). soccerway.com. 5 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  4. Lisandro Martínez seguiría en Defensa y Justicia. Rosario3 (ісп.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  5. Ajax verzekert zich van komst Argentijn Lisandro Martínez (нід.). ajax.nl. Процитовано 11.1.2021.[недоступне посилання]
  6. Аргентина VS. Венесуела 1:3 (англ.). soccerway.com. 22 березня 2019. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 12 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]