Дзвінкий твердопіднебінний боковий апроксимант — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2023)

Номер МФА	157
Кодування
X-SAMPA	L
Кіршенбаум	l^
Зображення
Звучання
джерело · допомога

Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ʎ, а відповідний символ X-SAMPA — L.

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості твердопіднебінного бокового апроксиманта:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до другого, утворюючи щілину, але недосить вузьку для турбулентності.
• Місце творення — твердопіднебінне, тобто він артикулюється середньою, або задньою спинкою язика на твердому піднебінні.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це боковий приголосний, тобто повітря проходить по боках язика, а не по центру.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

п о р   Міжнародний фонетичний алфавіт   Теми МФА Міжнародна фонетична асоціація • Journal of the International Phonetic Association Спеціальні теми МФА Кодування X-SAMPA • Кіршенбаум • МФА Брайль   Приголосний звук Легеневі (пульмонічні) приголосні Місце → Губні Передньоязикові Дорсальні Ларингальні Спосіб ↓ Губно-губні Губно-зубні Язиково-губні Зубні Ясенні Заясенні Ретро­флексні Серед­ньопід­небінні Задньо­язикові Увулярні Фарин­гальні/епігло­тальні Гор­танні Носові m̥ m ɱ n̼ n̥ n ɳ̊ ɳ ɲ̊ ɲ ŋ̊ ŋ ɴ̥ ɴ Проривні p b p̪ b̪ t̼ d̼ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ Сибілянтні африкати ts dz t̠ʃ d̠ʒ tʂ dʐ tɕ dʑ Несибілянтні африкати pɸ bβ p̪f b̪v t̪θ d̪ð tɹ̝̊ dɹ̝ t̠ɹ̠̊˔ d̠ɹ̠˔ cç ɟʝ kx ɡɣ qχ ɢʁ ʡʜ ʡʢ ʔh Сибілянтні фрикативи s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑ Несибілянтні фрикативи ɸ β f v θ̼ ð̼ θ ð θ̠ ð̠ ɹ̠̊˔ ɹ̠˔ ɻ̊˔ ɻ˔ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ h ɦ Апроксиманти β̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ̞ Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̼ ɾ̥ ɾ ɽ̊ ɽ ɢ̆ ʡ̆ Дрижачі ʙ̥ ʙ r̥ r ɽ̊r̥ ɽr ʀ̥ ʀ ʜ ʢ Бокові африкати tɬ dɮ tꞎ d𝼅 c𝼆 ɟʎ̝ k𝼄 ɡʟ̝ Бокові фрикативи ɬ ɮ ꞎ 𝼅 𝼆 ʎ̝ 𝼄 ʟ̝ Бокові апроксиманти l ɭ ʎ ʟ ʟ̠ Бокові одноударні ɺ̥ ɺ 𝼈̥ 𝼈 ʎ̆ ʟ̆ Нелегеневі приголосні Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г Абруптивні Проривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ ʡʼ Африкати p̪fʼ t̪θʼ tsʼ t̠ʃʼ tʂʼ kxʼ qχʼ Фрикативні ɸʼ fʼ θʼ sʼ ʃʼ ʂʼ ɕʼ xʼ χʼ Бокові африкати tɬʼ c𝼆ʼ k𝼄ʼ Бокові фрикативні ɬʼ Кліки (Верхні — заязичні; нижні — увулярні) Без придиху[en] kʘ qʘ kǀ qǀ kǃ qǃ k𝼊 q𝼊 kǂ qǂ Дзвінкі ɡʘ ɢʘ ɡǀ ɢǀ ɡǃ ɢǃ ɡ𝼊 ɢ𝼊 ɡǂ ɢǂ Назальні ŋʘ ɴʘ ŋǀ ɴǀ ŋǃ ɴǃ ŋ𝼊 ɴ𝼊 ŋǂ ɴǂ ʞ   Бокові без придиху kǁ qǁ Дзвінкі бокові ɡǁ ɢǁ Носові бокові ŋǁ ɴǁ Імплозивні Дзвінкі ɓ ɗ ᶑ ʄ ɠ ʛ Глухі ɓ̥ ɗ̥ ᶑ̊ ʄ̊ ɠ̊ ʛ̥ Коартикульовані приголосні МФА: Коартикульовані приголосні Носові n͡m Губно-ясенний ŋ͡m Губно-задньоязиковий Проривні t͡p d͡b Губно–ясенні k͡p ɡ͡b Губно–задньоязикові q͡ʡ Увулярно-епіглотальний Фрикативні/апроксиманти ɥ̊ ɥ Губно-піднебінні ʍ w Губно-велярні ɧ Глухий твердопіднебінно-м'якопіднебінний фрикативний Бокові апроксиманти ɫ Веляризовані ясенні Довідка про МФА докладніше шаблон Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.   Голосний звук [ р• о] Передні Н. передні Середні Н. задні Задні Високі i • y ɨ • ʉ ɯ • u ɪ  ʏ   ʊ e • ø ɘ • ɵ ɤ • o ə ɛ • œ ɜ • ɞ ʌ • ɔ æ ɐ a • ɶ ɑ • ɒ Н. високі Високо-сер. Середні Низько-сер. Н. низькі Низькі