Мавро Орбіні — Вікіпедія

Мавро Орбіні
Народився 1563
Дубровник, Рагузька республіка
Помер 1614[1][2]
Дубровник, Рагузька республіка
Країна  Рагузька республіка
Діяльність письменник, pan-slavist, історик, чернець
Галузь слов’яни[3]
Знання мов латина[1], хорватська[4] і італійська[4]
Конфесія католицька церква

Мавро Орбіні (італ. Mauro Orbini, в 1600 р. писали італ. Mavro Orbini, хорв. Mavro Orbin, ?1563 — 1614, Рагуза, нині Дубровник) — слов'янський історик, вважається засновником історичної науки, слов'янознавства у південних слов'ян. Бенедиктинець[5], архімандрит Рагузький з Рагузи сицилійської.

З 15-річного віку став католицьким монахом ордену бенедиктинців[5], а потім ігуменом монастиря бенедиктинців на острові Млет.

Автор книги «Слов'янське царство» (1601, італійською мовою), що потрапила до «Індексу заборонених книг»[5], де намагався дати історію всіх слов'янських народів. У творі навів переклад сербської хроніки XII ст., літопис попа Дуклянина, яка таким чином стала відома історії. За наказом Петра I цей твір був перекладений (зі скороченнями) російською мовою під назвою «Кніга Історіографія початія імєнє, слави і расшірєнія народа славянского…» (1722).

«Історія слов'ян» рясніє легендарними і міфічними сюжетами, автор не проводив критики джерел з точки зору достовірності[6]. Незважаючи на всю легендарність змісту, книжка Орбіні зіграла роль у становленні національної самосвідомості південних слов'ян[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б opac.vatlib.it
  3. Czech National Authority Database
  4. а б CONOR.Sl
  5. а б в Мавро Орбини, «Славянское царство», г. Москва, изд. ЗАО «ОЛМА медиа групп», 2010 г. — С.5-7. (рос.)
  6. «Славянское источниковедение», 1965. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 14 квітня 2022.
  7. Дни славянской письменности и культуры: сборник докладов и сообщений: Том 5. 1996. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 2 квітня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]