Магнус Норман — Вікіпедія

Магнус Норман ; Magnus Norman
Громадянство	Швеція
Місце проживання	Монте-Карло, Монако
Дата народження	30 травня 1976 (47 років)
Місце народження	Філіпстад, Швеція
Зріст	188 см
Вага	92 кг
Початок кар'єри	1995
Завершення кар'єри	2004 (останній матч зіграв у вересні 2003 року)
Робоча рука	права
Бекхенд	дворучний
Призові, USD	$4 537 247
Одиночний розряд
Матчів в/п	244–177 (58.0%)
Титулів	12
Найвища позиція	2 (12 червня 2000)
Мейджори
Австралія	ПФ (2000)
Ролан Гаррос	Ф (2000)
Вімблдон	3р (1997, 1999)
США	4р (1999, 2000)
Інші турніри
Олімпіада	3р (2000)
Парний розряд
Матчів в/п	24–48
Титулів	0
Найвища позиція	133 (7 травня 2001)
Інші парні турніри

Лейф Магнус Норман ((швед. Leif Magnus Norman) нар.30 травня 1976 року в Філіпстаді, Швеція) — шведський тенісист і тренер.

Фіналіст Відкритого чемпіонату Франції 2000 року.
Екс-2-га ракетка світу в одиночному рейтингу.
Володар 12 титулів ATP в одиночному розряді.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Магнус виріс у спортивній сім'ї: батько Лейф - грав в клубі другого дивізіону шведського чемпіонату по хокею з м'ячем, мати Лєена - виступала за збірну Швеції з плавання, молодший брат Маркус, як і батько грає в хокей з м'ячем.

Любить рибалку і читання шведської історичної літератури. Спортивний кумир - шведський хокеїст Петер Форсберг.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Магнус Норман почав грати в теніс у вісім років, коли бабуся подарувала йому на день народження тенісну ракетку. Професійну кар'єру розпочав у 1995 році. 1996 року дебютував на турнірах Великого шолома, Відкритому чемпіонаті Австралії, де вибув у першому ж раунді. 1997 року на Відкритому чемпіонаті Франції зумів дійти до чвертьфіналу. Першу перемогу на турнірі ATP здобув 1997 ку в шведському Бостаді. Наступного року йому вдалося виграти турнір в Амстердамі. 1998 року в складі збірної Швеції переміг у розіграші Кубка Девіса.

Пік кар'єри Магнуса припав на сезони 1999 і 2000 років. 1999 року йому вдалося здобути перемоги відразу на п'яти турнірах ATP: Орландо, Штутгарт, Умаг, Лонг-Айленд і Шанхай. Того року Норман не програв жодного фіналу, до якого потрапляв. На початку 2000 року Магнусу вдалося вибороти титул в Окленді. Потім на Відкритому чемпіонаті Австралії йому вдалося вийти в півфінал, де він в трьох сетах поступився росіянину Євгенові Кафельникову. У травні Магнус Норман виграв перший в кар'єрі турнір серії Мастерс в Римі, перегравши у фіналі Густаво Куертена з рахунком 6-3, 4-6, 6-4, 6-4. Менш як через місяць вони зустрілися ще в одному фіналі на Відкритому чемпіонаті Франції. Цього разу перемогу здобув Густаво Куертен з рахунком 2-6, 3-6, 6-2, 6-7 (6). Ця перемога стала для Густаво вже другою у Франції, а для Нормана єдиним в кар'єрі фіналом на турнірах серії Великого шолома. Завдяки цим успіхам Магнус 12 червня 2000 року підійнявся на другу сходинку в рейтингу тенісистів-професіоналів. У тому сезоні йому вдалося перемогти на турнірі в Бостаді і захистити два чемпіонські титули, здобутих минулого року в Лонг-Айленді та Шанхаї. А ще у складі шведської збірної він взяв участь в Олімпіаді в Сіднеї, де дійшов до третього раунду. За підсумками року він фінішував на четвертому місці.

Після 2000 року Магнусу більше не вдалося здобути перемог на турнірах ATP. Тричі йому вдалося дійти до фіналу: 2001 року в Сіднеї і Скоттсдейлі, а 2002-го - в Токіо. 2004 року він остаточно завершив свою спортивну кар'єру.

Тренерська і організаційна діяльність[ред. | ред. код]

Після закінчення спортивної кар'єри Магнус Норман не пішов з тенісу: у Швеції у нього існує власна академія. В різний час він також успішно співпрацював з Робіном Содерлангом^[1] і Станісласом Вавринкою^[2].

Основні фінали[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (1 поразка)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Покриття	Суперник	Рахунок
Поразка	2000	Відкритий чемпіонат Франції з тенісу	Ґрунт	Густаво Куертен	2–6, 3–6, 6–2, 6–7^(6–8)

Фінали турнірів серії Мастерс[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (1 перемога)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Покриття	Суперник	Рахунок
Перемога	2000	Мастерс Рим	Ґрунт	Густаво Куертен	6–3, 4–6, 6–4, 6–4

Фінали за кар'єру[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 18 (12–6)[ред. | ред. код]

Легенда
Турніри Великого шолома (0–1)
Tennis Masters Cup (0–0)
Серія Мастерс ATP (1–0)
Серія ATP Інтернешнл Ґолд (1–1)
Серія ATP Інтернешнл (10–3)

Титули за покриттям
Тверде (5–3)
Трава (0–0)
Ґрунт (7–2)
Килим (0–1)

Результат	В-П	Дата	Турнір	Покриття	Суперник	Рахунок
Перемога	1–0	Лип 1997	Swedish Open, Швеція	Ґрунт	Хуан Антоніо Марін	7–5, 6–2
Поразка	1–1	Жов 1997	Острава, Чехія	Килим (i)	Кароль Кучера	2–6 ret.
Поразка	1–2	Лип 1998	Відкритий чемпіонат Хорватії з тенісу, Хорватія	Ґрунт	Богдан Уліграх	3–6, 6–7^(0–7)
Перемога	2–2	Сер 1998	Амстердам, Нідерланди	Ґрунт	Річард Фромберг	6–3, 6–3, 2–6, 6–4
Перемога	3–2	Кві 1999	Орландо, США	Ґрунт	Гільєрмо Каньяс	6–0, 6–3
Перемога	4–2	Лип 1999	Штутгарт, Німеччина	Ґрунт	Томмі Гаас	6–7^(6–8), 4–6, 7–6^(9–7), 6–0, 6–3
Перемога	5–2	Сер 1999	Відкритий чемпіонат Хорватії з тенісу, Хорватія	Ґрунт	Джефф Таранго	6–2, 6–4
Перемога	6–2	Сер 1999	Connecticut Open, США	Тверде	Алекс Корретха	7–6^(7–4), 4–6, 6–3
Перемога	7–2	Жов 1999	Шанхай, КНР	Тверде	Марсело Ріос	2–6, 6–3, 7–5
Перемога	8–2	Січ 2000	Окленд, Нова Зеландія	Тверде	Майкл Чанг	3–6, 6–3, 7–5
Перемога	9–2	Тра 2000	Рим, Італія	Ґрунт	Густаво Куертен	6–3, 4–6, 6–4, 6–4
Поразка	9–3	Чер 2000	Відкритий чемпіонат Франції, Париж, Франція	Ґрунт	Густаво Куертен	2–6, 3–6, 6–2, 6–7^(6–8)
Перемога	10–3	Лип 2000	Бостад, Швеція	Ґрунт	Андреас Вінчігерра	6–1, 7–6^(8–6)
Перемога	11–3	Сер 2000	Лонг-Айленд, США	Тверде	Томас Енквіст	6–3, 5–7, 7–5
Перемога	12–3	Жов 2000	Шанхай, КНР	Тверде	Шенг Схалкен	6–4, 4–6, 6–3
Поразка	12–4	Січ 2001	Сідней, Австралія	Тверде	Ллейтон Г'юїтт	4–6, 1–6
Поразка	12–5	Бер 2001	Скоттсдейл, США	Тверде	Франсіско Клавет	4–6, 2–6
Поразка	12–6	Жов 2002	Токіо, Японія	Тверде	Кеннет Карлсен	6–7^(6–8), 3–6

Парний розряд: 1 (1 поразка)[ред. | ред. код]

Результат	В-П	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Суперник	Рахунок
Поразка	0–1	Січ 1997	Qatar ExxonMobil Open, Катар	Тверде	Патрік Фредрікссон	Якко Елтінг Паул Гаргейс	3–6, 2–6

Часовий графік результатів[ред. | ред. код]

Одиночний розряд[ред. | ред. код]

**Легенда**
W	Ф	ПФ	ЧФ	#Р	КТ	К#	P#	DNQ	A	Z#	PO	G	S	B	NMS	NTI	P	NH

(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.

				Професійна кар'єра
Турнір	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	SR	В-П
Турніри Великого шолома
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу		К2р	К1р		1р	1р	1р	2р	ПФ	4р			0 / 6	9–6
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу					2р	ЧФ	2р	1р	Ф	1р	1р	1р	0 / 8	12–8
Вімблдонський турнір						3р	1р	3р	2р				0 / 4	5–4
Відкритий чемпіонат США з тенісу						2р	2р	4р	4р		1р	1р	0 / 6	8–6
В-П	0–0	0–0	0–0	0–0	1–2	7–4	2–4	6–4	15–4	3–2	0–2	0–2	0 / 24	34–24
Чемпіонати закінчення сезону
Фінал ATP	Не кваліфікувався								КТ	Не кваліфікувався			0 / 1	0–3
Серія Мастерс ATP
Indian Wells Open							2р		ЧФ	1р		К2р	0 / 3	4–3
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу							1р	2р	3р	3р		К2р	0 / 4	3–4
Мастерс Монте-Карло							2р		2р	2р	1р	3р	0 / 5	5–5
Мастерс Рим					К2р		2р		П	1р	1р	1р	1 / 5	7–4
Hamburg Masters							1р		ЧФ	2р			0 / 3	4–3
Мастерс Канада									1р	2р	1р		0 / 3	1–3
Мастерс Цинциннаті									2р	1р	1р		0 / 3	1–3
Мастерс Штутгарт¹	1р						2р	3р	3р		2р		0 / 5	3–5
Мастерс Париж						2р	2р	1р	2р				0 / 4	2–4
В-П	0–1	0–0	0–0	0–0	0–0	1–1	5–7	2–3	15–8	4–7	1–5	2–2	1 / 35	30–34
Загальна статистика
Фінали	0	0	0	0	0	2	2	5	6	2	1	0	18
Титули	0	0	0	0	0	1	1	5	5	0	0	0	12
Тверде В-П	0–0	0–0	0–0	0–0	6–6	10–11	6–13	23–11	39–15	19–12	7–10	5–7	115–85
Ґрунт В-П	0–0	0–0	0–0	3–2	7–4	19–6	17–13	19–7	27–8	5–9	5–9	5–12	107–70
Трава В-П	0–0	0–0	0–0	0–0	0–0	2–2	2–2	2–3	1–1	0–0	0–0	0–0	7–8
Килим В-П	0–1	0–0	0–0	0–0	0–0	11–7	3–3	0–1	0–1	1–1	0–0	0–0	15–14
Разом виграшів–поразок	0–1	0–0	0–0	3–2	13–10	42–26	28–31	44–22	67–25	25–22	12–19	10–19	244–177
Перемога %	0%	–	–	60%	57%	62%	47%	67%	73%	53%	40%	34%	57.96%
Рейтинг на кінець року	690	588	1003	170	86	22	52	15	4	49	107	125

¹До 1994 року проводили в Стокгольмі, у 1995-2001 роках -як Stuttgart Masters, у 2002-2008 роках - як Мастерс Мадрид.

Виступи на командних турнірах[ред. | ред. код]

Перемога (1)[ред. | ред. код]

№	Рік	Турнір	Команда	Суперник у фіналі	Рахунок
1.	1998	Кубок Девіса	Швеція Й Бйоркман, М. М Густафссон Н Культі М Норман	Італія А. А Гауденці Д Наргісо Дж Поцці Д Сангінетті	4-1

Перемоги на гравцями першої 10-ки[ред. | ред. код]

Сезон	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	Всього
Перемоги	0	0	0	0	0	3	1	4	3	0	1	0	12

#	Гравець	Рейтинг	Турнір	Покриття	Р-д	Рахунок	РН
1997
1.	Піт Сампрас	1	Відкритий чемпіонат Франції з тенісу, Париж, Франція	Ґрунт	3р	6–2, 6–4, 2–6, 6–4	65
2.	Горан Іванишевич	3	Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія	Трава	2р	6–3, 2–6, 7–6^(7–4), 4–6, 14–12	38
3.	Серхі Бругера	8	Острава, Чехія	Килим (i)	ЧФ	6–4, 6–7^(4–7), 7–5	27
1998
4.	Алекс Корретха	9	Індіан-Веллс, США	Тверде	1р	7–5, 6–3	23
1999
5.	Густаво Куертен	5	Штутгарт, Німеччина	Ґрунт	2р	5–2, ret.	49
6.	Євген Кафельников	3	Connecticut Open, США	Тверде	ЧФ	3–6, 6–3, 6–1	34
7.	Марсело Ріос	7	Шанхай, КНР	Тверде	Ф	2–6, 6–3, 7–5	23
8.	Ніколас Лапентті	8	Стокгольм, Швеція	Тверде (i)	ЧФ	6–1, 6–4	19
2000
9.	Ніколас Кіфер	4	Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Мельбурн, Австралія	Тверде	ЧФ	3–6, 6–3, 6–1, 7–6^(7–4)	11
10.	Густаво Куертен	6	Рим, Італія	Ґрунт	Ф	6–3, 4–6, 6–4, 6–4	4
11.	Томас Енквіст	7	Connecticut Open, США	Тверде	Ф	6–3, 5–7, 7–5	3
2002
12.	Хуан Карлос Ферреро	6	Токіо, Японія	Тверде	2р	6–3, 6–3	212

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Робин Содерлинг прекратил сотрудничество с тренером Магнусом Норманом (рос.). Спорт-Экспресс. 2 декабря 2010. Процитовано 11 мая 2013.
↑ Магнус Норман стал тренером Станисласа Вавринки (рос.). gotennis.ru. 16 квітня 2013. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 11 травня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Робин Содерлинг прекратил сотрудничество с тренером Магнусом Норманом (рос.). Спорт-Экспресс. 2 декабря 2010. Процитовано 11 мая 2013.

[2] Магнус Норман стал тренером Станисласа Вавринки (рос.). gotennis.ru. 16 квітня 2013. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 11 травня 2013.

[1]

[2]