Магнітний момент протона — Вікіпедія

Магнітний момент протона
Розмірність
Числове значення 0 ± 6,0E−36 J/T[1]
Символ величини (LaTeX)

Магні́тний моме́нт прото́на (англ. proton magnetic moment) — атомна фундаментальна фізична стала, що дорівнює

μp = 1,410607·10−20 Дж·T−1

Із ядерним магнетоном величина пов'язана співвідношенням

μp = 2.792847356(23) μN[2]

Історія[ред. | ред. код]

Лазарєв Борис Георгійович 1936 року разом з Левом Шубниковим відкрив ядерний парамагнетизм у твердого водню — при температурах 1,7—4,2 К, це явище увійшло до підручників з фізики, праця «Магнітний момент протона».

У 1943 р. Отто Штерном була одержана Нобелівська премія з фізики за «внесок у розвиток методу молекулярних пучків і відкриття та вимірювання магнітного моменту протона».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. P.J. Mohr, B.N. Taylor, and D.B. Newell (2011), «The 2010 CODATA Recommended Values of the Fundamental Physical Constants» (Web Version 6.0). This database was developed by J. Baker, M. Douma, and S. Kotochigova. Available: http://physics.nist.gov/constants [Архівовано 9 жовтня 2013 у Wayback Machine.] [Thursday, 02-Jun-2011 21:00:12 EDT]. National Institute of Standards and Technology, Gaithersburg, MD 20899. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.