Мазендеранці — Вікіпедія

Māzərūni مازرونی — Mazəni مازنی Tapəri تپری
	Реза Шах Пехлеві
Кількість	близько 4 млн.
Ареал	Іран (Мазендеран,; Голестан, Семнан, Тегеран)
Близькі до:	курди, заза, белуджі, гілянці,; талиші
Мова	мазандеранська, фарсі
Релігія	іслам (шиїзм)

Мазендеранці або мазандеранці (маз. Tapərsi bənevar‎) — іраномовний народ, що живе на території історичної області Мазендеран (прикаспійський Іран), в IX–XII століттях відомої як Табаристан. За культурою та побутом близькі до персів. Мазандеранська мова належить до західноіранської підгрупи іранської групи індоєвропейської родини мов. По релігії — мусульмани-шиїти. Займаються землеробством (рис, пшениця), яке в прибережних районах поєднується із рибальством, а в горах — зі скотарством. У гірських районах напівосіле населення зберігає деякі пережитки племінного побуту (найбільші племена — гадікулахі та палані).

Література[ред. | ред. код]

Народи Передньої Азії, М., 1957;
Бартольді В. В., Місце Прикаспійських областей в історії мусульманського світу, [ Баку, 1925].
Кисляков В. Н. Мазандеранци// Народи та релігії світу/Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Велика Російська Енциклопедія, 1999. С.598.

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.